Росія вбила його брата, але він все одно обрав її: як священник Сарненської єпархії УПЦ МП о. Олексій Оніщук втік до Росії
Але про все по порядку...
В скрінах Ви бачите приклади тих антиукраїнських наративів, які о. Олексій Оніщук ніс на своєму фейсбуці цього року. Там і Бузина, і Адєсса 2 мая, і насмішки над державною символікою України, поширення російської пропаганди.
Ми почали копати інформацію і знайшли, що вперше публічно пана Оніщука цитує ресурс СПЖ в 2018 році, де той критикує тодішнє проукраїнське крило в УПЦ МП.
Далі більше, в 2019 році внаслідок переходу до ПЦУ о. Оніщук втратив храм у с. Мала Любаша, Костопільського району Рівненської області, де він був настоятелем.
Всю ситуацію в подробицях освітлювало СПЖ, колектив якої явно мав великі симпатії до протоієрея Олексія та його ситуації.
В 2020 році СПЖ знову публікує у себе на ресурсі історичні роздуми о. Олексія Оніщука, а до нього в село приїздить ґєрманскій дєсант у вигляді "дуже незалежного" бременського експерта росіянина Нікалая Мітрохіна в супроводі місцевої активістки УПЦ МП та рівненської депутатки від ОПЗЖ - Валентини Ілліної. Все звісно для "неупередженого" висвітлення ситуації з храмом.
Отець Оніщук в це час так само як і зараз пише антиукраїнські дописи. Як і що він викладав при цьому в місцевій школі страшно навіть уявити. Так, Вам не здалось, певний час Оніщук був ще й вчителем.
В 2021 році здавалось приходить новий шанс. Рідне СПЖ публікує прохання Оніщука про гроші на новий храм, на що раптово відгукується меценат УПЦ МП Андрій Біба. Купується земля, на закладку капсули приїздить сам місцевий Сарненський митр. Анатолій. Аж тут - повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
В кінці травня 2022 року в бою проти російських окупантів гине брат о. Олексія Оніщука - Олександр, про що священник просто констатує факт без жодного засудження росіян.
В 2023 бачимо о. Олексія на спільному фото благочиння, що розміщене на сайті Сарненської єпархії УПЦ МП. А в 2024 та в 2025 роках вже його там немає, бо саме на початку 2024 року протоієрей Олексій Оніщук виїхав з України і поїхав в Росію. Маючи 3 дітей, він міг легко це зробити.
На Расєї він їде в Тольятті, де отримує посаду настоятеля Покровського храму пос. Луначарскій. І вже з території країни-агресора починає по повній нести свою антиукраїнську позицію.
Отже, з о. Олексієм Оніщуком все ясно, він проросійський священник УПЦ МП, який втік до Росії та є зрадником. Навіть те, що його брата на війні вбили росіяни нічого не змінило в ньому.
Питання виникають до Сарненської єпархії УПЦ МП, на сайті якої Оніщук ДОСІ вказаний настоятелем храму в с. Мала Любаша. Чи знав керівник єпархії митрополит Анатолій, що Оніщук поїхав в Росію? Чи дав він йому відпускну грамоту? Все знав і приховував, чи ні разу не знав? Владика Анатолій, дайте якийсь коментар.
Також виникають питання до колишніх парафіян Оніщука, які ДОСІ його вітають з святами і активно коментують його пости. Що в головах цих вірян УПЦ МП сказати важко? Сподіваємось, що вони просто не знають, що протоієрей Оніщук втік в Росію.
А для того, щоб вони таки дізнались, закликаємо всіх поширити максимально цей матеріал. Можливо і Сарненська єпархія прокоментує дії свого клірика.
П.С. Оцініть цей цирк! В оновленому списку ґанімих отців УПЦ МП від ЗМІ Паканича о. Олексій Оніщук досі вказаний настоятелем у с. Мала Любаша.)))
Панове виправляйте вже список чи шо)))
Так, забули додати, що духовну освіту отець-зрадник Оніщук отримав в Полтавській духовній місіонерській семінарії. Там же, де і Кємєровскій любітєль київського ізводу о. Юрій Петролюк. В тому духовному Гарварді, який так рекламував архієпископ Іона (Чєрепанов).
До речі, владичєнька Іона навіть знає зрадника Оніщука, какоє совпадєніє. В 2021 році подарував йому книжку про клятих пцушнікав і новий раскол.
Що ж вони всі так пов'язані? Невже в одній організації працюють?
