Недільне читання Євангелії – Лк. 8, 26-39:

«26 І вони припливли до землі Гадаринської, що навпроти Галілеї.
27 І, як на землю Він вийшов, перестрів Його один чоловік із міста, що довгі роки мав він демонів, не вдягався в одежу, і мешкав не в домі, а в гробах.
28 А коли він Ісуса побачив, то закричав, поваливсь перед Ним, і голосом гучним закликав: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч мене!
29 Бо звелів Він нечистому духові вийти з людини. Довгий час він хапав був його, і в'язали його ланцюгами й кайданами, і стерегли його, але він розривав ланцюги, і демон гнав по пустині його.
30 А Ісус запитався його: Як тобі на ім'я? І той відказав: Ле?іон, бо багато ввійшло в нього демонів.
31 І благали Його, щоб Він їм не звелів іти в безодню.
32 Пасся ж там на горі гурт великий свиней. І просилися демони ті, щоб дозволив піти їм у них. І дозволив Він їм.
33 А як демони вийшли з того чоловіка, то в свиней увійшли. І череда кинулась із кручі до озера, і потопилась.
34 Пастухи ж, як побачили теє, що сталось, повтікали, та в місті й по селах звістили.
35 І вийшли побачити, що сталось. І прийшли до Ісуса й знайшли, що той чоловік, що демони вийшли із нього, сидів при ногах Ісусових вдягнений та при умі, і полякались...
36 Самовидці ж їм розповіли, як видужав той біснуватий.
37 І ввесь народ Гадаринського краю став благати Його, щоб пішов Він від них, великий бо страх обгорнув їх. Він же до човна ввійшов і вернувся.
38 А той чоловік, що демони вийшли із нього, став благати Його, щоб бути при Ньому. Та Він відпустив його, кажучи:
39 Вернися до дому свого, і розповіж, які речі великі вчинив тобі Бог! І той пішов, і по цілому місту звістив, які речі великі для нього Ісус учинив!»

Основні думки:

• Земля Гадаринська – антисвіт для Ісуса. В світі, в якому немає Господа, панують біси.
• «Всі, що у Христа хрестилися у Хреста зодягнулися, алилуя!»
• Бути одягненим в Ісуса Христа – бути захищеним.
• В жертовній любові Ісуса ми оживаємо, без Нього ми бездомні, мертві і нагі.
• Біси мучаться в любові Бога Живого, бо вони її втратили у відпадінні.
• Наша гріховність – пожива для бісів.
• Є дві «пустелі»: для життя і молитви, куди людина іде за Христом, та пустеля смерті і забуття, куди людину штовхає біс.
• Стадо свиней – плата гадаринців за визволення біснуватого. Іспит, який жителі Гадаринського краю не склали.
• Людина – цей той, хто одягнутий фізично, душевно, духовно.
• Для Бога ми всі рідні, але чи потрібна нам ця рідність?