Розпочав роботу Помісний Собор УПЦ КП

КИЇВ – Літургією в Михайлівському Золотоверхому соборі Києва розпочав свою роботу 15 липня 2004 року Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату. Завдання Собору – проаналізувати шлях, який пройшла УПЦ КП після Помісного Собору 1995 року, розглянути ситуацію, в якій живе і діє Київський Патріархат, і накреслити шляхи його розвитку, – повідомляє „Українське православ’я”.
У перший день робочого засідання Собору у доповіді – звіті Патріарх Філарет (Денисенко) назвав Помісний собор – вищим органом церковного управління Української Православної Церкви Київського Патріархату. За його словами, за дев’ять років, які пройшли після Помісного Собору УПЦ КП 1995 року, Українська Православна Церква Київського Патріархату зросла майже вдвічі. В 1995 році Київський Патріархат мав в Україні 16 єпархій, у 2004 році – 29 єпархій, 3 єпархії за кордоном і один вікаріат в США, у 1995 році було 16 архиєреїв, на сьогодні – 37 митрополитів, архиєпископів і єпископів. За цей період було звершено 21 архиєрейську хіротонію. Кількість духовних навчальних закладів збільшилася з 4 до 10. У них на стаціонарному і заочному відділеннях навчається понад 1500 студентів і вихованців. За цей період духовні семінарії випустили – 3445 священиків; духовні академії і богословський факультет – 358 спеціалістів, із них 75 кандидатів богословських наук. Понад дві тисячі студентів і вихованців поповнили ряди духовенства. Сьогодні на парафіях УПЦ (КП) служать 2892 священика і диякона. З 1995 року кількість чоловічих і жіночих монастирів зросла з 18 до 64, серед них – Михайлівський Золотоверхий монастир. За звітний період утричі збільшилася кількість парафій: з 1188 до 3760. Головним завданням УПЦ Київського Патріархату, за словами її Предстоятеля, є утворення в Україні єдиної Помісної Української Православної Церкви. „Сьогодні ми маємо Помісну Православну Церкву, якою є Київський Патріархат. Але нам треба об’єднати навколо Києва все українське православ’я. Не менш важливим завданням є визнання автокефалії Української Православної Церкви Вселенським Патріархатом та іншими Помісними Православними Церквами. Визнання нашої автокефалії значною мірою залежить від об’єднання українського православ’я”, – наголосив у доповіді Філарет. За словами Предстоятеля УПЦ КП, завданням Собору є прийняття оновленого Статуту про управління Української Православної Церкви Київського Патріархату, бо до цього часу УПЦ КП керувалася Статутом Української Автокефальної Православної Церкви, зі змінами і доповненнями, прийнятими на Всеукраїнському об’єднавчому Соборі в червні 1992 року; прийняття постанови про роль Церкви у відродженні християнської моралі і духовності в суспільстві у вік глобалізації; благословити до вживання богослужбові книги у нових перекладах українською мовою; прийняти постанову про канонізацію преподобних Іова і Феодосія і включити до собору святих канонізованого Російською Православною Церквою митрополита Ростовського Арсенія (Мацієвича), українця за походженням, який був у XVIII ст. позбавлений архиєрейського і чернечого достоїнства Синодом тієї ж Церкви; звернутися з Посланням до української пастви.
http://www.kievpatr.org.ua/sobor2004/dop_patr.html