Зараз, куди ні глянь, негласно панує досить однозначне ставлення до моралі. Складається таке враження, що вона не потрібна. «Вона не виправдана», - можна почути в суспільстві, що оточує нас. Підоснова тут не витіювата. Для побудованої на ринкових стосунках цивілізації мораль як така інколи виглядає якимсь гальмом прогресу, перешкодою для вільного вираження особистості.

Дійсно, світ за останніх 50-60 років значно змінився. Змінилися вдачі і морально-етичні переваги. Те, що ще вчора вважалося поганим, сьогодні – нормальним і допустимим. Ліберальний підхід в області моралі допомагають краще продавати товари і послуги (елементи еротики в рекламі), заманюють людей в кінотеатри (на так звані «молодіжні комедії»), виконавцям досягати вершин на естраді (за рахунок відвертішого виступу перед публікою) тощо. А ті, хто виступає проти «морального лібералізму», швидше за все, залишився в позаминулому столітті. Будучи «сірою мишею», ханжею і ченцем, що заздріть успішним людям. У результаті, ми опинилися у пост християнському світі, де біблейські повчання виглядають пережитками минулого.

Все наче вірно. Але невдача. Днями перечитуючи твори з менеджменту західних фахівців, я наштовхнувся на міркування засновника імперії Mcdonald’s Рея Крока про причини успіху його колись скромних починів. Серед інших чинників чи не основним він рахує наступний: «… ми зуміли стати тими, хто ми є, лише завдяки строгій вірності моральним принципам». Якщо американський капіталіст – творець світової корпорації з багатомільярдними оборотами – сміливо роздумував про важливість моралі, то, мабуть, варто прислухатися до його думок.

Не вважайте мене залицяльником фаст-фуда, але містер Крок має рацію. Щоб проілюструвати вірність його слів, візьмемо за основу взаємозв'язок, здавалося б, мало сумісних речей. Взаємозв'язок фінансового благополуччя і моральності суспільства.

Основними завоюваннями «сексуальної революції» вважається скасування заборони на аборти, визнання прав гомосексуалістів на брак і усиновлення, лібералізація моралі. Україна, з падінням «залізної завіси», вдало ввібрала все найгірше, що міг запропонувати Західний світ. «Інтеграція в європейське співтовариство» виявилася у нас в пропаганді і активної практиці «сексуальної свободи». Ранні і безладні статеві взаємини стали приводити до небажаної вагітності, а та у свою чергу – до аборту. За неофіційними даними громадських організацій, в Україні за роки незалежності було зроблено більше 30 млн абортів. І це на тлі того, що в країні постійно падає чисельність населення: у 1992 р. – 52 млн, 2001 – 48,4 млн, а в 2008 – 46,2 млн чоловік. До вже перерахованих «досягнень» сексуальної революції можна додати подружню зраду.

Як би старомодно це комусь не здалося, але розлучення, найчастіше, є наслідком неправильного ставлення до шлюбу. У такому разі шлюб не є чимось святим, а тому легко перетворюється на тягар і обтяжуючий вантаж. Все це – в сукупності – прямо або побічно впливає на падіння народжуваності.

Ви поставите запитання: а при чому тут матеріальна вигода? Проблема полягає в тому, що в будь-якій вимираючій країні та ще і з такими проблемами як у нас, з кожним роком планомірно падає інвестиційна привабливість. Крупні іноземні власники куди більш охоче вкладають кошти в регіони з ємкими ринками збуту, що забезпечують швидке повернення інвестицій. Саме тому Індія, Китай, країни Південно-Східної Азії, а не вимираюча Україна стали бажаними центрами для західних капіталістів. Безумовно, політична стабільність і упевнене зростання економік цих країн – одні з визначальних умов інвестування. Проте, все те ж безперервне зростання можуть забезпечити лише нові фахівці, вчені, працівники тощо. А оскільки альтернативного способу появи людини на цей світ ще, пробачте за цинізм, не придумано, то сім'я з її репродуктивною та виховною функціями – незамінна. У такому разі, її треба оберігати дотриманням високих норм моралі в суспільстві. Мораль – це не лише своєрідний світлофор на перехресті, стримуючий людей від загального хаосу і знищення. Мораль – ключ до процвітання.