Сьогодні вночі, після довгої і виснажливої хвороби на 93-му році життя упокоїлася в Бозі Ярослава Ґудзяк – мати владики Бориса (Ґудзяка), єпископа УГКЦ, та доктора Марка Ґудзяка.

В офіційному повідомленні родина написала:

Слава во вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління.

12 червня о 23:35 в Сиракузах упокоїлася в Бозі славної пам’яті Ярослава Ґудзяк – Сестра, Мама і Бабуся.

Упокоїлася в мирі, оточена молитвою.

Прощання та похоронні відправи в Сиракузах відбудуться 14 червня з 16:00 до 19:00 в Buranich Funeral Home (5431 W Genesee St Camillus, NY 13031)

Похоронна Божественна Літургія служитиметься 15 червня о 16:00 в храмі святого Івана Хрестителя в Сиракузах (207 Tompkins Street Syracuse, NY 13204)

Погребення відбудеться в суботу 16 червня о 12:00 на українському цвинтарі святого Андрія Первозванного в South Bound Brook (240 Main St, South Bound Brook, NJ 08880)

 Родина щиро дякує за широку молитовну підтримку та відчутну духовну солідарність.

Сини Борис і доктор Марко з дружиною Ромою, внуки Катерина, Григорій, Захарій, сестра Стефанія.

* * *
Команда РІСУ не мала змоги знати Ярославу Ґудзяк особисто, але ми були знайомі опосередковано – через діяльність УКУ, Паризької єпархії та інші славні діла тих, до кого вона торкнулася своєю благодійністю, любов’ю, миром і гумором.

Пані Ярослава народилася 11 лютого 1926 року в містечку Золочів.

Друга світова війна принесла руйнування для родини. Старша сестра Ірина долучилася до підпілля національного спротиву, згодом вступила в УПА, і в лютому 1945 року загинула. Місце її загибелі і поховання досі невідоме. Ярославу батько не пустив до підпілля. Родина вже в березні 1944 року залишила Золочів. В містечку Дорнбірн на заході Австрії 21-го жовтня несподівано на 45 році життя упокоїлася мама Оксана. 

В червні 1949 року батько Ярослави з доньками і колом родичів переїхали до Сполучених Штатів Америки, до Нью-Йорка. Там Ярослава познайомилася з молодим стоматологом з Поморян Олександром Ґудзяком, який приїхав до Америки в 1950 році після завершення студій в Мюнхені. Вони одружилися  1-го липня 1951 року в Церкві св. Юра.

Певний час мешкали в Німеччині, де Олександр Ґудзяк служив лікарем на американській військовій базі. Після закінчення військової служби Ґудзяки повернулися до Нью-Йорка, а пізніше переїхали до Сіракуз, де Олександр відкрив свою стоматологічну практику. Там народилися їх сини Борис, який згодом став священиком, ректором УКУ у Львові та єпископом, та Марко, який став успішним лікарем-хірургом і з дружиною Ромою подарував їй втіху від внуків Катерини, Григорія і Захарія. Підтримкою протягом цілого життя була рідна сестра Стефанія Шипула з Нью-Йорка.

Ярослава Ґудзяк була діяльною в громаді. Вона була активною в батьківському комітеті «Школи українознавства», у так званому Пластприят-і (організація, що підтримувала виховну працю «Пласту»), була прихильницею спортивного клубу «Сокіл-Сіракузи», що розвивав лижний спорт. Особливу увагу і час Ярослава присвячувала Союзові Українок Америки, відділу в Сіракузах, але й також зустрічам округи та брала участь у всеамериканських з’їздах. Протягом 15 років очолювала Сіракузький відділ СУА, в якому в різний час виконувала секретарські та інші обов’язки. Дім Ґудзяків часто гостив доповідачів та подорожуючих, що приїжджали з ініціативи СУА, чи інших сіракузьких організацій на святочні академії, ювілеї, концерти, виступи чи інші громадські збори.

До 87-го року життя водила машину. Одним з її добровільних служінь було возити священика на відвідини до хворих парафіян. До останку пані Слава кожної неділі та свята була на богослужіннях в церкві святого Івана Хрестителя в Сіракузах.

Команда РІСУ висловлює співчуття синам, внукам, родині.  І приєднується до молитви за упокій душі новопреставленої Ярослави.