Вчора повідомили, що у Хмельницькому невідомі повторили діяння князя Володимира: зрубали та викинули до річки язичницього ідола, якого сучасна громада Слов'янської Віри встановила на березі Південного Бугу неподалік від міського пляжу. На відміну від часів князівської Русі, сьогодні цю дію кваліфікуватимуть або як хуліганство, або як розпалювання релігійної ворожнечі.

Дивує реакція інтернет-спільноти, висловлена у коментарях до цього факту: хоча ніщо не вказує на тих, хто це зробив, коментатори вже ставлять діагнози "православ'я головного мозку", закликають до відповідальносіт "хрестопузих" і жахаються, хто ж це наважився на таке дикунство. Таке враження, ніби до давньослов'янської парафії традиційно належить більшість хмельницького населення - а християнство тут є релігією окупантів, які заподіяли місцевим смертельної кривди.

Тобто, поряд з співчуттям до нетрадиційних вірувань (назвемо це так), вороже ставлення до християнства є нормальним, мало не чеснотою. Адже поскаржитися на розпалювання ворожнечі - це накликати на себе чергові звинувачення у нетерпимості.

Чи не дивне становище у суспільстві, яке часто декларує себе як християнське?