Серія "Християнська читанка": реалії та перспективи
Брак потрібної літератури – серйозна проблема християнського виховання в Україні. Проект "Християнська читанка" – одна з небагатьох вдалих спроб почати заповнювати цю порожнечу. Чи матиме вона продовження?
З настанням літа безпрецедентна в Україні літературна серія "Християнська читанка" поповнилася "Літньою книжкою". Це видання завершує цикл «сезонних» збірників для дітей, присвячених церковним святам річного кола.
«Літня книжка» та її весняна, осіння й зимова попередниці впорядковані за календарним принципом. За допомогою яскравих образів, легкої та цікавої манери викладу, захопливого сюжету та казкових ілюстрацій вони знайомлять маленького читача зі справжнім змістом християнських свят, їхньою історією, життям святих і християнськими чеснотами, пояснюють основи християнської віри.
Проект стартував 2008 року з приватної ініціативи кількох осіб. В роботі над чотирма книжками взяли участь 63 автори з усієї країни. Серед них представники різних християнських конфесій та літературних поколінь.
Прокласти стежку
Поява серії "Християнська читанка" – відгук групи ентузіастів на конкретну й нагальну потребу вчителів християнської етики, катехитів, священиків та просто християнських родин, яким бракує якісної художньої літератури для виховання дітей.
"До недавнього часу ті, хто трудився на ниві християнського виховання дітей, міг послуговуватися лише власними здібностями, "Дитячим молитовничком" і "Біблією для дітей". Цього, вочевидь, недостатньо", – розповідає отець Іван Іванчак, настоятель парафії св. Івана Хрестителя (УПЦ КП), м. Київ.
"Насправді вільно купити в книгарнях літературу для уроків християнської етики вдається далеко не завжди. А власне для уроків християнської етики в початкових класах збірок художніх творів немає", – додає Інна Кіндрат, вчитель християнської етики.
"Для мене книжки серії "Християнська читанка" є знахідкою, – ділиться пані Інна.– Їх читають мої власні діти, і на уроках я використовую деякі твори. Тобто, це дуже добре, що зібрано твори релігійного й просто духовного спрямування та змісту в одній книжці. Адже тут можна підібрати твір і до релігійного свята, і до історичної події, і до явищ природи, і просто до душі".
"Інколи важко пояснити певні поняття, просто даючи визначення чи наводячи приклади з життя, – додає її колега Леся Космовська (Павлів). - А коли дитина любить читати, чи коли батьки читають разом з нею, вона потрапляє в новий світ Книги, і читаючи, вона немов би приміряє це до себе, асоціює себе з героями, їхніми діями, вчинками. Художнє слово, коли воно майстерне – вражає та запам'ятовується надовго. Мене дуже потішила серія "Християнська читанка", три книжки якої вийшли друком цього року".
"Як священик я схвалюю ці книжечки й сам використовую їх на уроках, - ділиться враженнями отець Іван. – Пояснювати значення Свят, житій святих, подій історії значно легше, маючи під рукою таких помічників. Вони слугують свого роду розчинником "твердої їжі" християнського вчення і фактів церковної історії для більш легкого їх сприйняття і засвоєння дітьми. Дані видання є також незамінними у домашніх (сімейних) читаннях і обговореннях".
"Такі книжки надзвичайно потрібні сьогодні. Зокрема ми бачимо, що російськомовні видання заполонили Україну. Тому поява таких проектів – неабиякий скарб для нашої держави. Ці читанки на прикладах вчать дітей, що таке добро, а що таке зло, моральним християнським цінностям, і найголовніше – розповідають дітям про взірці християнства: вчать, як себе поводити, що треба бути схожим на Христа й Діву Марію", – резюмує отець Максим Борсук, настоятель храму святого Серафима Саровського, духівник Молодіжного православного братства Святих Бориса та Гліба.
Нагорода на Небесах?
Проект "Християнська читанка" називають благодійним. Ці красиві слова, якщо їх пояснити реалістично, означають, що ініціатори, упорядники й автори серії працюють безкоштовно, не отримуючи за свою працю жодної матеріальної винагороди окрім кількох авторських примірників. Символічну платню отримують лише верстальник й ілюстраторка, молода перспективна художниця Світлана Балух. Ентузіазм команда черпає в усвідомленні нагальної потреби читача в такому виданні й розумінні, що справа, яку вони роблять, справді важлива.
Сьогодні, на жаль, це типовий стан речей для подібних проектів. "Я думаю, складна ситуація на українському ринку християнської літератури загальновідома, можна навіть не коментувати. Тому будь-яке українське християнське видання сьогодні – велика справа. Люди, і священики зокрема, мало приділяють цьому уваги. Подібні проекти тримаються у нас тільки на ентузіазмі, ними займаються одиниці", - зазначає отець Олександр Васильєв (храм святого Архистратига Михаїла в сел. Пирогів, Музей народної архітектури та побуту), який і сам займається виданням християнської літератури.
"Серія стартувала у Видавничому відділі УПЦ Київського Патріархату, – розповідає Юлія Березенко. – Кошти на перші дві книжки (весняну та осінню) виділяла Патріархія. Однак велику частину обох накладів поширювали ініціатори проекту самотужки. І все ж видати самостійно продовження серії – "Зимову книжку" – ми не могли, оскільки постійно треба було віддавати борги, а "прибутки" лежали у непроданих книжках. На видання "Зимової книжки" вже були залучені кошти Київського молодіжного православного братства святих князів страстотерпців Бориса та Гліба".
"Літня книжка" з чотирьох видань серії вийшла найменшим накладом – 1000 примірників, оскільки команда намагалася погасити всі борги, ділиться пані Юля. Та й літо має в собі трохи ризику, додає вона, адже це пора канікул, діти в селах, на морі, презентації, зустрічі у школах не відбуваються.
Вимушена золота середина
Наразі, з четвертою книжкою серії, зрозуміло, що "Християнська читанка" – це розумний компроміс між нагальною вимогою читача, намаганням зробити проект привабливим для широкої аудиторії та доволі скромними фінансовими можливостями його ініціаторів.
"Звісно, нам би хотілося запропонувати читачеві повнокольорове видання, великого формату й у твердій палітурці. У нас є для цього й неймовірно талановита художниця, і гідні цікаві тексти. Не вистачало тільки коштів," – відзначає одна з упорядниць серії Юлія Березенко.
"Хотілося б, аби четверта, "Літня книжка", була також обсягу як її зимова сестричка. На жаль, ми повернулися до такого розміру добірки, як була в перших двох частинах, знову добрий десяток цікавих текстів залишився поза виданням. Але загалом, усі чотири книжки добрі – виразно помітний ріст і авторів, і художника від книжки до книжки. Певна, що "Літньою книжкою" ми не розчарували наших постійних читачів", – розповідає Юлина колега Зоя Жук.
«Мені особисто подобається форма, яку ми обрали для нашої читанки, тобто окремий том для кожного сезону, – коментує упорядниця Галина Кирієнко. – Така форма здається мені дуже зручною. Можна читати окремо кожну книжку, і водночас вони утворюють один яскравий ансамбль. Така форма до того ж в майбутньому полегшить нам перевидання доповнених і допрацьованих книжок».
Що далі?
Брак потрібної літератури лишається серйозною проблемою християнського виховання в Україні. Усвідомлюючи це, творці серії не збираються зупинятися на досягнутому.
«Заплановано ще як мінімум одну книжку – віршовану читанку, що охопить ті катехитичні теми, які не помістилися в чотири сезонні томи. Крім того, згідно з попереднім задумом, її добірка спиратиметься на твори українських класиків. (Натомість збірники річного кола орієнтувалися на доробок сучасників, і молодих авторів зокрема)», – розповідає Зоя Жук.
А далі – як Бог дасть, додають упорядники. Продовження серії залежатиме від двох факторів – запиту читачів та, звісно ж, фінансів.
«Без коштів на друк ми нічого не зможемо видати, це зрозуміло… А от що саме вийде першою чергою, якщо кошти будуть – залежить від нагальних потреб нашої аудиторії. Загалом є кілька цікавих перспективних рукописів, - коментує пані Зоя. І додає:
«Ми заклали мінімум якості й для себе, і для тих, хто працюватиме в цій царині надалі – показали, якою цікавою і яскравою може бути релігійна книжка. Та що там, хрестоматія для церковної недільної школи може стати подією в культурному житті! Тепер – робити тільки краще. Дороги назад немає».
Олена ВОЛКОВА
