Ще один храм на Хмельниччині після двох років судів перейшов до ПЦУ
Про це інформує Поділля news.
Шлях переходу релігійної громади до іншого підпорядкування був нелегким. Усе почалося тоді, коли громади отримали від держави право самостійно обирати приналежність до того чи іншого релігійного підпорядкування – Московського Патріархату або ж Православної Церкви України. На Хмельниччині багато вірян вирішили ним скористатися та відмовитися від московської церкви. Не виняток – і жителі села Сутківці, що на Ярмолинеччині. У 2019 відбулися загальні збори, де люди, не вагаючись, захотіли перейти до ПЦУ. Але ще не знали, який шлях на них чекає.
Кілька чоловік ходили по селі і підписували за українську церкву. Батюшка людям не роз’яснив, що це російська церква. Він казав: українська церква. І люди йому підписували, – розповідає мешканка Сутковець Надія Слободян.
Далі посипалися позови настоятеля храму до суду, в яких той намагався визнати перехід до Православної Церкви України незаконним.
Спочатку – у Господарський суд, де було прийняте рішення на його користь. Ну другий рік подали апеляцію – її також громада програла, і рішення також було прийняте на користь московської церкви, – розповідає голова Ярмолинецької селищної територіальної громади Андрій Шутяк.
Кілька днів тому, через два непростих для селян роки, під час судового засідання Великої Палати Верховного Суду усі прийняті раніше рішення по цій справі скасували. А релігійна громада Сутковець отримала новий релігійний статус, як частина ПЦУ.
На це рішення вже можуть посилатися інші суди. Тобто вже можна брати за основу це тлумачення Верховного Суду, – пояснив голова постійної комісії Хмельницької обласної ради Віктор Бурлик.
Поки що храм зачинений, а ключі від дверей церкви у того самого чоловіка, що діяв проти волі громади. А селяни й досі не вірять, що їхній нелегкий шлях до храму нарешті позаду, і незабаром вони зможуть молитися в українській церкві.
Як йдеться у повідомленні, задовольнити бажання селян, аби їх храм підпорядковувався Православній Церкві України, прагнув за життя Митрополит Антоній Махота, який відійшов у вічність наприкінці березня. Символічно, що всього за два тижні після його смерті Верховний Суд ухвалив остаточне рішення.
