На останньому Синоді єрархи УПЦ(МП) зробили цікаве зізнання. У своєму відкритому зверненні до Президента України Володимира Зеленського очільники Церкви поділилися враженнями від того, що побачили у дзеркалі, що до них іронічно підсунув Господь. Стався черговий римейк відомої байки:

Якось-то Мавпа, в Дзеркалі побачив образ свій,
Ведмедя штовх тихцем: «Кумочку мій!
Дивись-но, – каже, – осюди хутчій!
Ото що за мармиза?
Які у неї і кривляння, і стрибки!
Я б задушилася з нудьги,
Якби хоч трішки була схожа на цю мизу».

Залишимо наразі поза увагою звинувачення щодо «риторика ненависті та релігійної ворожнечі […], що безкарно культивується в українському суспільстві, призводить до таких негативних проявів», - тобто саме все те, чим самі єрархи УПЦ(МП) займалися систематично роками, вимагаючи того ж від підлеглих. Наведу лише одне з типових слів нинішнього підписанта, члену Синоду УПЦ(МП), митр. Агафангела на адресу свого тезки з РПЦЗ: «І сьогодні не Христос перебуває в “храмі”, де служить Пашковський, але сатана з бісами стоять навколо його престолу. Лжецерква Пашковського – це прообраз лжецеркви антихриста, де під виглядом священицьких ряс і шат ховається диявол, де під виглядом проповіді проголошується хула на Духу Святого. “Таїнства” і “обряди”, здійснювані пашковцями, не мають ніякої благодатної сили, навпаки, вони ведуть до погибелі. Люди самі себе, що беруть участь в цих “таїнствах” і “богослужіннях”, відлучають від Церкви і підпадають під прокляття. Не лише відвідування спаплюжених пашковцями храмів, але будь-яке молитовне спілкування з ними є згубним для душі».

Подібні слова регулярно звучали і на адресу інших конкурентів. А ось сьогодні ця людина обурюється риторикою ненависті.

Але повернемося до найбільш резонансного – вражень синодалів від передачі «Квартал 95», що була присвячена священнослужителям УПЦ(МП). «Впродовж майже 14 хвилин у передачі лунало богохульство, глузування і блюзнірство стосовно Бога та […] Церкви, а також […] зневагу та образи релігійних почуттів віруючих і розпалювання релігійної ворожнечі […]. Шокуючими стали богохульні слова, які неможливо й повторити. Це цинічні глузування над Святим Письмом, Богом-Трійцею та Господом Ісусом Христом, за Якого тисячі людей жертвували собою і йшли на мученицьку смерть», – заламують руки єрархи.

Вибачте, а хто навчав цьому людей? Саме єрархи та діячі УПЦ(МП) безсоромно та безкарно виголошували богохульства та глузували над Святим Письмом. Причому геть не «14 хвилин», а десятиліттями(!!!), використовуючи Церкву, в т.ч., як політичний таран, про що вже доводилося писати.

Згадаємо яскраві перли деяких єрархів. «Ізбранником Цариці Небесної» кличе рецидивіста Януковича все той же митр. Агафангел, - «на ньому перебуває благословення Боже та предстательство Богородиці». І саме за не підтримку цієї «святині» митрополит погрожує церковними заборонами: «Ті, хто не проголосують за благовірного Віктора Януковича, повинен буде у цьому покаятися у свого духівника». Ось так цей владика являє «подвиг щоденного співрозп’яття» Христу.

Хоча вважати себе і один одного такими, що «співрозпинаються», взагалі поширене явище святих владик з УПЦ(МП). Ось і інший член Синоду УПЦ(МП) митр. Донецький Іларіон також «співрозпинається Богу разом з братіями своїми».

Інший член Синоду УПЦ(МП) митр. Павло (Лебідь) взагалі роками глузує над Богом та систематично проповідує анти-християнство, сатанізм, про що доводилося писати. Від імені Бога він проклинає людей: «до вечора помрете всі! В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа». Того ж Януковича він цинічно порівнює з… Христом: «Сьогодні Ви несете важкий хрест, і Церква з Вами сьогодні до кінця, подібно до того, як Симон Киринейський допомагав нести Хрест Христа на Голгофу». Коли ж протодиякон Віктор Мартиненко вказав на блюзнірство подібного порівняння і неприпустимість подібних слів від імені Церкви, вірний антихристів служитель Павло прокляв протодиякона з його родиною, між ділом вихваляючись своїм колегам, що наводить порчу і проклинає «професійно»: не на псалмах, а на проскомидії. Себе ж Павло бачить апостолом: «і сьогодні на мені справдилися слова: “...і хоча щось смертоносне вип'ють, – їм не пошкодить” (Мр. 16:18)». Ці слова Христос адресував одинадцяти апостолам.

Колеги Павла по анти-христовому служінню також ж полюбляють проклинати. Вже згаданий митр. Агафангел проклинає журналістів, що написали про церковні розцінки. І не лише сам проклинає, а вимагає такого служіння сатані і від підлеглих: «відтепер у Свято-Успенському, Свято-Пантелеймонівському, Свято-Іллінському і Свято-Іверському чоловічих монастирях будуть молитися про те, щоб Господь напоумив їх скорботами і хворобами». Подібні молитви можна знайти хіба що у сатаністів. Не менш відомий митр. Запорізький Лука (Коваленко) з ентузіазмом проклинав настоятеля Спасо-Преображенський собору м. Суми і людей, які підтримували його: «Нехай він буде проклятий перед людьми і Богом! Я архиєрей, я в облаченні та з жезлом стою, я повністю маю архиєрейську владу і таке вчинити! І всі його поплічники, і всі, хто його підтримують, вони будуть прокляті!». Найближчий сподвижник нинішнього предстоятеля УПЦ (МП) митр. Онуфрія, арх. Лонгин (Жар), і взагалі проклинає всіх: владу України, Європу, США.

Що ж, «коли світло, що в тобі, є темрявою, то яка ж тоді темрява?!» (Мт.6:23).

Жоден з цих панагійних богохульників не приніс вибачення за власні слова! Жоден не отримав церковного покарання. І от зараз ті, хто десятиліттями ґвалтували Церкву, хто глузували над Христом та від імені Його проповідували анти-християнство, підміняючи Євангеліє (тобто «благу вість») – зловістям, любов – ненавистю, доброзичливість – прокльонами, а Життєдавця – людиновбивцею, підставляючи своїх братів-служителів та вірян власної Церкви, ображаючи почуття християн і будь-яких порядних людей… оці всі безсоромні панагійні діячі зараз кажуть про богохульство і чогось вимагають.

Варто повернути цим церковним блазням їхнє дзеркало, і адресувати до них слова їхнього ж звернення:

Шокуючими стали богохульні слова, які неможливо й повторити і які ви, єрархи УПЦ(МП), повторювали роками не соромлячись. Це цинічні глузування над Святим Письмом, Богом-Трійцею та Господом Ісусом Христом, за Якого тисячі людей жертвували собою і йшли на мученицьку смерть. Даючи заповіді пророку Мойсею на горі Синай, Господь наголошує на тому, щоб Його святе ім’я не вживалося даремно, бо «не залишить Господь Бог твій без покарання того, хто вживає ім’я Його марно» (Втор. 5:11; пор. Вих. 20:7). Кощунство над Богом та Його ім’ям тягло за собою тяжкі наслідки, аж до покарання смертю: «Хто буде лихословити Бога свого, той понесе гріх свій; і хулитель ім’я Господнього повинен померти» (Лев. 24:15–16). «Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, що карає дітей за провину батьків до третього і четвертого роду тих, які ненавидять Мене» (Вих. 20:5). Однак найбільшої шкоди зазнає людина не в цьому світі. В Євангелії Господь говорить: «Якщо хто скаже на Духа Святого, не проститься йому ні в цьому віці, ні в майбутньому» (Мф. 12:32).

У зв’язку з цим, християни України звертаються до керівництва УПЦ(МП) з вимогою принести публічні вибачення за багаторазово повторювані богохульства та образу почуттів віруючих, а також до правоохоронних органів для належного розслідування цих випадків. Чекаємо, що члени Синоду УПЦ(МП), її єрархи та служителі зроблять належні висновки і принесуть вибачення перед спільнотою власної Церкви та християнською спільнотою України.

Дуже чекаємо…

Власне, такі відверті реакції єрархів на побачене у дзеркалі вже мають певні традиції. Раніше вже доводилося писати про погляд єрархів на себе стосовно розриву з Константинополем та про те, як флешмоб з «поновлення присяг» виявився присягами проти самих себе.