“Софійна Церква — свята земля примирення, яка завжди відкрита до вселенської єдності”, — Глава УГКЦ

Свята Софія Київська, Премудрість Божа, втілює образ мудрості наших предків та Божої благодаті, єдності, а також багатої духовної культури. 

Саме про це йдеться  у Посланні Патріарха Святославав “Наша Свята Софія” (у частині “Київська Церква — ікона Божественної Премудрості”) з нагоди століття відновлення соборності українського народу та його держави. Про це ще раз наголосили у Департаменті інформації УГКЦ.

“Нерукотворним храмом Божої Премудрості на берегах древнього Борисфену стали душі наших пращурів, серцем софійної цивілізації — престол київських митрополитів. Храм Святої Софії Київської, Премудрості Божої, втілив у собі мудрість наших предків, осяяну Божою істиною, і став “дивом і славою на всі навколишні країни”. Упродовж століть тут звершувалося таїнство спасіння нашого народу, — йдеться у Посланні. — У визначений Провидінням час завдяки усвідомленій волі святого рівноапостольного великого князя Володимира наші пращури стали учасниками хрещальної купелі. Відтоді Божественна Премудрість — одвічна Істина — просвітлює наш шлях. А собор Святої Софії залишається вірним свідком освяченої цією благодаттю єдності Київської Церкви”.

У зверненні Предстоятель УГКЦ підкреслив, що Київська Церква, перебуваючи в повному сопричасті зі стародавніми Церквами Рима та Царгорода, стала для нас вірним шляхом до вселенського братства християнських народів. “Софія бо — символ нездоланної єдності та мудрості, що сягає високо понад мури тимчасових непорозумінь і роздорів”, — переконаний очільник греко-католиків.

А згодом додає: “Софійна Церква — свята земля примирення та порозуміння, завжди відкрита до вселенської єдності розпорошених по світу дітей Божих. Саме тому сьогодні, як і тисячоліття тому, наша Київська Церква залишається в повному сопричасті з намісником апостола Петра, покликаним самим Спасителем служити єдності Його Вселенської Церкви та цілісності відкупленого Божого люду. Разом із єпископом Рима наша Церква перебуває в сопричасті з іншими Східними Церквами. У цьому відкривається особливе екуменічне покликання нашої Церкви — свідка неподіленого християнства та мучениці наших часів”.

Слід зазначити, що Глава Церкви також згадав і про Патріарха Йосифа Сліпого, який здійснив великий і значний внесок для УГКЦ.

“Наша Церква словом і ділом навчала своїх вірних дітей відважно брати на себе відповідальність за долю всього народу, за нашу державу. Вона завжди була державницькою та державотворчою, безупинно наголошуючи на ціннісних принципах функціонування державних і суспільних інститутів, обґрунтування яких шукала значно глибше – у скарбниці Премудрості Божої”, — зауважив Блаженніший Святослав.

У  Посланні він звернув увагу на те, що “у затишку софійної традиції київського християнства сформувалася особлива літургійна, богословська, духовна та канонічна спадщина”. “Ця багата духовна культура все ще, на жаль, мало вивчена та досліджена. Сьогодні ми разом із нашими православними братами, співспадкоємцями Київської Церкви, покликані заново відкрити цей наш спільний скарб, досліджувати та розвивати його як дорогоцінний фундамент нашого духовного єднання”, — наголосив духовний лідер греко-католиків. 

Текст послання:

Наша свята Софія. Послання Глави УГКЦ з нагоди століття відновлення соборності українського народу та його держави