Сьогодні Церкви східної традиції вшановують великомученика Георгія (Юрія) Переможця

Великомученик Георгій (Юрій) Переможець походить з Каппадокії. Він виріс у християнській родині - його батько прийняв мученицьку смерть за Христа, а мати, переселившись до Палестини, виховала сина у благочесті та християнському смиренні.

Молодий Юрій вступив на службу до римського війська і за свою хоробрість та відвагу у битвах був відзначений імператором Діоклетіаном (284-305) і прийнятий до його охорони як один із старших воєначальників. Доблесть Юрія стала підставою величати його у піснеспівах воїном Христового воїнства.

Імператор Діоклетіан, який багато зробив для відродження римської могутності, був прихильником панівного на той час античного пантеїзму. Задля зміцнення держави він наказав всім урядовцям приносити жертви язичницьким богам. Служителі пантеїзму звинуватили християн, що вони відмовляються виконувати імператорський наказ, що призвело до великої хвилі гонінь на християн, зокрема і у війську.

Як розповідається у житії святого Юрія, він довідавшись про це рішення імператора, роздав бідним все своє майно і відпустив на волю рабів та проповідував Христа.

Імператор, здивований пристрасною промовою відважного воїна, вмовляв не нищити свого життя і принести жертву язичницьким богам за римським звичаєм. Проте Юрій відмовився відректися Христа і за це був ув‘язнений. З цього моменту розпочався період великих випробувань і страждань відважного християнина, який вирішив не зраджувати своїх ідеалів навіть перед лицем смерті.

Також від цього моменту почали творитися чудеса, що свідчили про обраність Юрія – смертоносна сталь списів ставала м‘якою і гнулася від доторку з тілом святого, а після жорстоких знущань, коли імператор вважав святого мертвим – довкола потемніло, вдарив грім і пролунав голос з неба «Не бійся, Георгій, Я з тобою». Після цих слів святий мученик став зціленим, всі довколишні переконалися у чуді і багато повірило у Животворящого Бога християн.

За переказом, імператор став ще жорстокішим і не втрачав надії зламати святого: його на три дні закопували у глибокому рові з вапном, взували у залізні чоботи з розпеченими гвіздками, били воловими сухожиллями так, що тіло і кров змішувались із землею. Проте мужній страждальник, укріплений силою Божою, залишався непохитним. Навіть чаша із смертельною отрутою не впливала на святого, який надалі звеличував і славив Істинного Господа.

Великомученик Юрій стверджував, що віруючий у Христа перенесе будь-які муки і здатен творити діла, які творив сам Христос - "Сліпих просвіщати, прокажених очищати, глухим подавати слух, виганяти бісів, воскрешати померлих". Почувши це, імператор звелів святому здійснити найбільше чудо, непідвладне язичницьким волхвам – воскресити померлого. Коли святого Юрія підвели до гробниці, він прорік: "Господи! Покажи, що Ти Бог Єдиний по всій землі, нехай пізнають Тебе, Всесильного Господа". Чудо здійснилося.

Проте навіть такі чудесні звершення не стримали імператора. Він і надалі утримував святого в темниці, хоч народ ридав і прославляв Істинного Бога, просячи прощення за гріхи, а від святого Юрія отримуючи зцілення і поміч.

Імператор наказав вбити святого Юрія. Це сталося 23 квітня 303 року, в цей день йому не було і 30 років. Поспішаючи поєднатися з воїнством Небесним, він ввійшов в історію Церкви як Переможець і з цим іменем прославився від початку християнства.