Сьогодні Генасамблея ООН розгляне ситуацію з правами людини в Криму
Сьогодні, 15 листопада близько 23:00 год. за київським часом в Третьому комітеті (фокусується на тематиці прав людини) Генеральної Асамблеї ООН заплановане голосування щодо проекту резолюції “Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)”, ініційованого Україною.
Сьогодні, 15 листопада близько 23:00 год. за київським часом в Третьому комітеті (фокусується на тематиці прав людини) Генеральної Асамблеї ООН заплановане голосування щодо проекту резолюції “Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)”, ініційованого Україною. Про це повідомили у прес-службі МЗС України.
“Проект має на меті захист конституційних прав громадян України на території тимчасово окупованого українського півострова. В документі засуджуються масові порушення прав людини в окупованому Криму та міститься заклик до Росії як держави-окупанта дотримуватись своїх зобов’язань відповідно до міжнародного права”, — йдеться в повідомленні.
Документ також закликає Росію надати міжнародним правозахисним механізмам, насамперед Місії ООН з моніторингу за дотриманням прав людини в Україні, безперешкодний доступ у Крим з метою забезпечення моніторингу ситуації з правами людини, а також звертається до Управління Верховного комісара ООН з прав людини підготувати окремий тематичний звіт щодо ситуації на окупованому півострові.
У проекті резолюції також наголошується на необхідності звільнення незаконно утримуваних Росією громадян України та скасування рішення про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. При цьому, станом на сьогодні співавторами проекту резолюції є 41 держава-член ООН.
Як РІСУ повідомляла, після анексії Криму Росією 2014 року на півострові почали зникати кримські татари. Управління Слідчого комітету Росії в Криму порушило кримінальні справи, однак про місце перебування цих людей досі нічого невідомо. Справи порушені за статтями про вбивство або викрадення.
Влітку 2015 року на півострові зникли жителі Сімферопольського району – Мемет Селімов 1986 року народження і Осман Ібрагімов 1988 року народження. 29 серпня 2015 року в дворі одного з будинків у Сімферопольському районі були виявлені їхні тіла з ознаками насильницької смерті. Правоохоронці затримали 31-річного чоловіка за підозрою у вбивстві. За попередньою інформацією, злочин скоєний на побутовому ґрунті, повідомили в поліції.
У Сімферополі 28 січня озброєні російські силовики оточили мечеть Ісламського культурного центру, що на вулиці Мокроусова 7, і влаштували обшук. У мечеть не впускали навіть мусульман, що прийшли на молитву. Як правило у мечеті підкидують книги, які в Росії вважаються забороненими, і через це порушують адміністративні справи. Тому імами змушені щодня ретельно перевіряти кожен куточок, кожну поличку, щоб в мечеть ніхто нічого не підкинув. У кримських селищах проводяться рейди з перевірки документів мусульман., які перебували у мечеті. Під час одного з таких рейдів 6 травня 2016 року російські силовики в мечеті під час молитви затримали понад сотню кримських татар. Масові порушення російськими силовиками права та свобод людей, а також їх дискримінація по віросповіданню є недопустимими і повинні бути негайно припинені, – заявили у Духовному управлінні мусульман Криму (ДУМК).
В Криму потерпає від переслідувань також УПЦ КП. Російський «арбітражний суд» Криму ухвалив рішення вилучити з власності Кримської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату належні їй приміщення. Мова йде про приміщення Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира і Ольги в центрі Сімферополя.
У грудні у Сімферополі російські силовики провели обшук у будинку священика УПЦ КП отця Сергія. Ордер на обшук видано 22 грудня за підписом «прокурора РК» Наталі Поклонської. «Кримінальну справу порушено начебто за участь в «екстремістській організації». У минулому отець Сергій брав участь в організації «Народний рух України».
У Криму на постійній основі залишається тільки один священик Української Греко-Католицької Церкви. Інші мають право здійснювати богослужіння на півострові лише на ротаційній основі за наявності міграційних карт. Про це йдеться в статті Яни Степанковської «Як українським церквам у Криму вдається залишатися українськими».