Сьогодні УГКЦ вшановує 155-ліття Митрополита Андрея Шептицького
Заходи розпочалися о 10:00 із Божественної Літургії у архикатедральному соборі св. Юра (площа св. Юра, 5).
Відбувається проща до Прилбич.
Розпорядок прощі:
29 липня 2020 року, середа
09:30 – панахида біля каплиці-усипальниці
10:00 – Божественна Літургія (очолює Владика Ігор, митрополит Львівський)
12:00 – прем‘єра фільму про митрополита Андрея Шептицького
Локації прем’єрного показу фільму «Андрей Шептицький: актуальне»:
– 29/07, с.Прилбичі, початок о 12.00 (коло храму);
– 29/07, м.Новояворівськ, палац культури «Кристал», почато о 20.00;
– 29/07, Львів, Святоюрська гора – Митрополичі сади (вхід по запрошеннях);
– 30/07, Львів, Святоюрська гора – площа перед Митрополичими палатами, початок о 20.00.
Митрополит Андрей Шептицький (1901-1944). Упрoдовж 44-років очолював УГКЦ й українське галицьке суспільство в період двох Світових воєн, пережив сім режимів: австрійський, російський, український, польський, радянський, нацистський і знову радянський.
Народився 22 липня 1865 року в селі Прилбичі на Львівщині. Походив зі стародавнього знатного українського роду, який у XIX столітті зазнав полонізації, члени родини стали римо-католиками. Незважаючи на сильну опозицію з боку батька, він вирішує повернутися до свого коріння і стати ченцем Василіянського чину, щоб служити "селянській", як її називали в той час, Греко-Католицькій Церкві.
У віці 36 років Андрей Шептицький, обдарований надзвичайними духовними харизмами, стає Главою Греко-Католицької Церкви. Він невтомно трудиться, щоб примирити різні етнічні групи, і залишає по собі багату спадщину творів на тему суспільних проблем і духовности. Розробляє нові методи служіння. Засновує чин Редемптористів українського обряду та монастирі Студійського Уставу в Україні та інші релігійні згромадження. Він стає фундатором лічниці, Національного музею, Богословської Академії, надає грошову допомогу різним релігійним, культурним та освітнім установам.
Митрополит Андрей був покровителем митців, студентів, в тому числі і багатьох православних християн, а також піонером в екуменізмі.
Він опанував єврейську мову настільки добре, що міг спілкуватися з євреями. Під час його душпастирських візитів у міста єврейські громади зустрічали його з Торою. За роки нацистської окупації він переховував у своїх палатах сотні євреїв. У цей період митрополит пише пастирського листа "Не убий", який став сміливим протестом проти звірства нацистів.
Митрополит Андрей помер 1 листопада 1944 року. Зараз успішно триває процес його беатифікації.
