Сперматозоїди чи духовні створіння?
Наталія ЛЕБІДЬ. — "Обозреватель", 28 травня 2010 року
Днями восьмеро громадян звернулися до Окружного Адміністративного суду Києва з позовом до Міністерства освіти. Суть вимоги полягала в тому, щоб у шкільних підручниках викладали б не лише теорію Дарвіна, а й, так би мовити, «альтернативну версію» походження світу. Тобто ознайомлювали дітлахів з християнським вченням, де деміургом є Бог – творець людини і всіх земних істот. Столична Феміда не взяла на себе відповідальність вирішувати фундаментальне питання про те, чи то Господь створив людину, чи то вона «самовдосконались» сама, пройшовши шлях від мавпи до хомо сапіенс. Суд залишив позов без розгляду, чим вельми розчарував та обурив батьків. А про те, що думає з цього приводу церква, «Обозреватель» дізнавався у її представників, поставивши їм три аналогічні запитання. Нашими співрозмовниками стали єпископ Євстратій (Зоря), представник Української Православної церкви Київського патріархату, Василь Анісімов, прес-секретар УПЦ Московського патріархату, та отець Ігор Яців, прес-секретар Патріархії Українського Греко-католицької церкви.
1. Як ви ставитеся до подібної ініціативи батьків? Чи видається вам хід їхньої думки логічним, а дії – обгрунтованими?
ЗОРЯ: Батьки мають право на те, щоб їхні діти виховувались та отримували освіту відповідно до своїх переконань. Тому немає нічого дивного в тому, що батьки звернулися до суду. На жаль, міністерство освіти тривалий час не прислухається до численних пропозицій внести відповідні зміни до шкільної програми. А суть цих пропозицій в тому, щоб викладати не тільки теорію Дарвіна, а й креаціоністичну теорію творення світу. Але в системі освіти ще досить сильно відчувається інерція атеїстичного минулого, коли радянська школа була форпостом боротьби з релігією. Тому багатьом здається, що теорія, по суті, випадкового самозародження життя є єдино вірною науковою думкою.
АНІСІМОВ: Нормальная инициатива. Церковь не отрицает научного познания мира, считает его частью общего познания. Но то, что излагается в школе, это нечто промежуточное, что, тем не менее, подается и насаждается как основополагающее. Ведь ту самую обезьяну, от которой, по Дарвину, произошел человек, так ведь и не нашли, правильно? Человек должен знать и научную теорию, и традиционную. Не особо важно, чтобы материалистический взгляд на вещи укреплялся в ребенке с юных лет. А то он так и привыкнет считать себя сперматозоидом, а не духовным созданием… А ведь в православии понятие образа Божьего находится чрезвычайно высоко и не сводится только к биологическим аспектам функционирования человека. Так что иск закономерен, и суд не должен был оставлять его без рассмотрения… И, к слову сказать, кто это определил – что научно, а что – ненаучно? Опять же, ученые и определили… Вот такое однополюсное восприятие.
ЯЦІВ: Для більшої об`єктивності, для кращого розуміння справи завжди краще мати якомога більше точок зору. Наприклад, та ж таки журналітська етика вимагає в будь-якій ситуації мати два коментарі – від двох різних сторін. Бо тоді більше шансів бути саме журналістом, а не просто заангажованою особою. Так і тут: не було б зле, якби вчитель, розповідаючи про теорію Дарвіна, також сказав і про погляд церкви на науку Святого Письма, яке пояснює створення світу, походження людини тощо.
2. Чи не краще ознайомлювати школярів України з засадами християнського віровчення в рамках спеціального спецкурсу? («Основи християнської етики» вже викладають у ряді учбових закладів). Все таки Україна – це світська держава, а не церковна...
ЗОРЯ: Ми говоримо не про християнське вчення, яке має викладатися у школах, а про креаціоністичну теорію, яка має таке само право на існування та викладання, як і теорія Дарвіна. Не забуваймо про те, що за останні 150 років теорія Дарвіна так і залишилась теорією, і доказів на її користь є значно менше, ніж доказів проти неї. То чому одна теорія, яка сприймається на віру, повинна викладатися як єдино правильна і загально визнана, а інша теорія не має такого права лише з тієї причини, що вона не є атеїстичною? Науковий світогляд не дорівнює атеїстичному. Більше того, атеїзм – це така сама форма віри, як і будь-яка інша. Просто християни чи іудеї вірять у те, що Бог є, а атеїсти – в те, що Бога нема. Замість Бога атеїсти вірять в самих себе, в прогрес, в науку, але все одно вірять... То чому така віра має більший пріоритет у державних навчальних закладах?... Серед прихильників креаціоністичної теорії є багато науковців, причому визнаних і видатних, тож тут я не бачу жодної проблеми... Тим більше, що походження людини від мавпи викладається як обов`язковий предмет, а та ж таки згадана вами «Християнська етика» – як факультатив...
АНІСІМОВ: Вы бы посмотрели на эту христианскую этику и на то, как она далека от закона Божьего… Америка с первого класса закон Божий изучает, и Франция, и Германия… И, вы знаете, с их научными воззрениями ничего плохого не случилось, а у нас почему-то бояться, что все забросят науку и станут как один богословами…
ЯЦІВ: Тут йдеться радше не про церкву як інституцію, а про віру – про віру в Бога як творця світу. Тут мова не про церкву і не про окремі конфесії, а про погляд віруючої людини на створення світу. Церква існує окремо від держави в питаннях інституційних, організаційних, а ми говоримо про світогляд. Звісно, я як батько знайду способи, методи і нагоду пояснити своїм дітям точку зору віруючої людини щодо створення світу, навіть якщо про це не говоритимуть у школі... Я підтримую таку ініціативу батьків, і розумію, що їх підштовхнуло. Тим паче, якщо говорити про біологію, то цей шкільний предмет є обов`язковим для вивчення, а «Християнська етика» – це факультатив. Тобто тут шанси і можливості нерівні, і дитині непросто дізнатися про християнське віровчення, а це, я думаю, нікому б не зашкодило...
3. Як, власне, церква ставиться до теорії Дарвіна? Визнає її право на існування чи ні?
ЗОРЯ: Сам Дарвін – не забуваймо про це! – не був атеїстом. І коли його запитували, де ж перша ланка того ланцюга, який являє собою його теорія еволюції, то він казав, що вона прикута до престолу Божого. Тому навіть трактування теорії Дарвіна може бути різним, і не обов`язково воно мусить бути атеїстичним, як це було у радянський час. Я як священослужитель і людина віруюча готовий сприймати теорію Дарвіна, але тільки в рамках внутрішньовідової еволюції. Доказів же міжвідової еволюції ми так і не побачили, хоча в рамках теорії Дарвіна перехідних різновидів істот мало б бути значно більше, ніж кількість тих видів, які існують зараз. Але ані палеонтологія, ані інші науки нам цих доказів так і не надали.
АНІСІМОВ: Ну, конечно, да. Концепция церкви не отрицает научного познания мира. Тем более, что и наука, и медицина, и просвещение, и изучение языков – все это родилось, развивалось и продвигалось церковью.
ЯЦІВ: Церква не приймає теорію Дарвіна як таку. Але при цьому Церква не заперечує еволюційного розвитку. Важливо, що згідно з Катехизмом, створення людини є окремим актом Господа Бога. Не потрібно дослівно розуміти текст Біблії, де говориться про створення світу: Бог міг творити світ по-різному, не треба розуміти творіння як робочий час від понеділка до суботи, і помножувати ті земні дні на вісім робочих годин. Ці дні окреслені умовно, між ними можуть бути значно більші проміжки часу. Тому питання еволюції є цілком припустимим і прийнятним, тільки важливим моментом є той, що еволюція не підбувалась як такий собі хаотичний збіг обставин. Все таки відбувалося все згідно з Божим планом, і людське тіло могло розвиватися і вдосконалюватися для того, щоб прийняти душу людини, але це не означає, що такий процес був зовсім не контрольовованим і не йшов згідно Божої ідеї.
P.S. Насамкінець «Обозреватель» поцікавився також точкою зору світської людини – народного депутата України (фракція БЮТ), голови профільного парламентського комітету з питань науки та освіти Володимира Полохала. У нардепа ми спитали про те, що думає він з приводу згаданого позову.
ВОЛОДИМИР ПОЛОХАЛО: Може, батьки та ініціатори цього позову не обізнані з Конституцією України? Конституція декларує світський характер держави, тож церква не має права втручатися в освітній процес. І релігійність батьків так само не має позначатися на шкільних програмах, освітніх планах тощо. Тому є підстави проінформувати батьків та розтлумачити їм їхні можливості і права. Ясно, що батьки можуть мати свою точку зору на предмет того, що і як викладається у школі. Але мене як голову комітету турбує фаховий рівень обговорення багатьох проблем, які торкаються рівня освіти. Підручники з історії вже взялися переписувати, але хто?! Депутат від «Регіонів» Колесніченко переписує зараз закон «Про мови» і штучним чином намагається формувати попит батьків на мову навчання... У нас починає панувати такий собі «швондеризм», майже за Булгаковим, коли домінує думка людей не просто далеких від освіти, а взагалі малоосвічених. Це дуже небезпечна тенденція. Таке довільне поводження з освітянськими проблемами може мати наслідком лише погіршення рівня освіти.
