СПЖ офшорний: як російська парафія на Кіпрі стала прихистком для священників УПЦ

Собор святителя Миколая на Кіпрі - це відомий церковний проєкт РПЦ, котрий будувався у місті Лімасол не один рік. Поки за сприяння російських посадовців йшло будівництво велетенського комплексу, громада служила в невеликому дерев'яному приміщенні поруч. З вересня 2018 року - настоятелем цього епіцентру російського релігійного впливу на Кіпрі став колишній благочинний Печерського благочиння Києва - протоієрей Павєл Поваляєв, котрий ще в 2014 році втік з України до Росії.

На перший погляд, причина втечі о. Павла Поваляєва з Києва у 2014 році банальна - це перемога Майдану та падіння диктаторського режиму Януковича. Але можливо, реальна причина ховається у благодійних фондах Поваляєва, один із котрих "Батьківська Земля" прямо має кінцевим бенефіціаром Оксану Калетник - депутатку ВР від Компартії, котра єдина з української делегації голосувала проти засудження російської окупації України на 23 Парламентській асамблеї ОБСЄ 1 липня 2014 року.

Пані Калетник - двоюрідна сестра одіозного першого заступника ВР часів Януковича Ігоря Калетника і до Революції Гідності входила у Рейтинг журналу "Фокус" - "200 найбагатших людей України" з статками у 35 млн. доларів. Через її висловлювання під час агітації до виборів 2014 року, де вона закликала не чинити опір російській агресії, СБУ відкрила проти неї провадження.

Підозрюємо, що саме через зв'язки з Калетник священник покинув Україну і виїхав до Росії, де за чутками отримав російське громадянство за особистим указом Путіна. На парафії РПЦ в Норвегії отець Павєл підтримував досить тісні стосунки з російським дипломатичним корпусом. Тому, коли одного з дипломатів за підозрою у шпигунстві вигнали з країни, а потім перевели до Кіпру, то і Поваляєв швидко опинився там же - на забезпеченій парафії святителя Миколая в Лімасолі. Там отець Павєл продовжує співпрацю з російськими "культурними" організаціями, що сидять на фінансуванні російського уряду. Фейсбук сторінка парафії цілком слідує партійній лінії РПЦ щодо нападу Росії на Україну та стану УПЦ.

З особистих захоплень о. Павла Поваляєва можна виділити любов до мотоциклів. Батюшка до втечі з України мав ФОП, що торгував запчастинами до двоколісного транспорту. Та й на Кіпрі священник любить поганяти на своєму байку.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну першим священником втікачем з Києва, котрий втік на парафію Поваляєва і почав там служити став - о. Максим Степанюк.

Максим Степанюк вчився у Київських духовних школах УПЦ, після чого подався на Расєю на попівські заробітки в Якутію. Слід відзначити, що за сприяння ректора КДАіС владики Сильвестра (Стойчева) чимало випускників закладу їхало служити саме до Росії. В 2018 - Степанюк приїхав до України у відпустку та звісно ж співслужив своєму ректору.

Трошки заробивши грошей в Якутії, Степанюк вертається до Києва, де стає цілим духівником приватного православного дитячого садочку "Трініті кідс" на Печерську. До відкриття закладу за чутками тоді долучився настоятель Георгіївського храму біля Південного вокзалу Києва - о. Василь Русінка, який планував ще й відкрити велику православну школу.

В цей садочок, що працює і зараз, водило своїх дітей чимало представників духовенства УПЦ. Ось свої враження про заклад розказує о. Сергій Шульгач - працівник відділу ВЗЦЗ і протеже о. Миколи Данілєвіча.

Ми точно не знаємо, що саме спонукало о. Максима Степанюка одразу після вторгнення втекти з України. Стовідсотково він мав російський паспорт, адже служив там декілька років. Так чи інакше, вже в квітні 2022 року він опиняється на парафії РПЦ в Лімасолі в якості другого священника.

На Великдень 2022 о. Максим спокійно освячує "кулічікі" замість свого настоятеля. Свою сторону, а саме Росію - він видно вибрав ще після навчання...

Степанюк став першим, але далеко не останнім священником-втікачем з УПЦ, котрі знайшли чудовий прихисток в Лімасольській парафії РПЦ. В 2023 році до нього приєднались отці, котрі безпосередньо пов'язані з найвідомішим інформаційним порталом УПЦ - Спілкою Православних Журналістів (СПЖ).

На цьому фото Ви бачите двох священників УПЦ: справа від Павла Поваляєва - о. Олексія Зощука (один з керівників СПЖ), а зліва - о. Тараса Піддубного (чоловік директорки СПЖ - Анни Піддубної). Останній священник на цій світлині - о. Віктор Останков, росіянин з Ставропілля, про якого ще поговоримо далі.

Отець Олексій Зощук - син священника м. Нова Ушиця на Хмельниччині Петра Зощука, котрий вчився в російській семінарії у м. Дзержинскій, а потім в Київській Духовній Академії.

Зощук - давній фігурант "Миротворця", що став широко відомим після того, як на початку 2018 року радикали з "С14" увірвались в київський офіс СПЖ. Тоді йому вдалось втекти він них через чорний хід. Але після цього всю Україну облетіли світлини з відпочинку Зощука в Арабських Еміратах, яку потім його захисники називали "спонсорованим приватною особою переховуванням від погроз".

Версію самого Зощука стосовно відвідин офісу СПЖ рухом "С14" та того, що він робив в Еміратах ми дізнались з самого СПЖ, де його прямо називають дотичним до проєкту.

Більше того захисники Зощука та СПЖ навіть тоді звертались до ООН стосовно "ганєній" на УПЦ. Зверніть увагу, які ресурси про це написали синхронно: відділ ВЗЦЗ РПЦ та Правозахисна організація, що і зараз захищає "найнезалежнішу" УПЦ. Їхні публікації тільки підкреслюють зв'язок Олексія Зощука з СПЖ.

Отже, бідний "гнаний" о.Олексій Зощук тепер сидить на теплому Кіпрі при парафії РПЦ, де спокійно співслужить місцевим священникам та їх специфічним російським гостям. А в цей час його батько - великий патріот України о. Петро Зощук освячує джип для ЗСУ, про що звісно написало підконтрольне його синочку СПЖ.

Ще один, пов'язаний з СПЖ, священник втікач з України - Тарасій Піддубний також цілком чудово почувається на парафії РПЦ на Кіпрі. Ось дивіться як вони з Зощуком та Поваляєвим випускали голубів.

Отець Тарасій давно знає Поваляєва, адже як і він, теж певний час служив у Георгіївському храмі біля Південного вокзалу Києва о. Василя Русінки. Ось в грудні 2021 році, за декілька місяців до вторгнення Росії, він служив там на святковій службі разом з настоятелем та запрошеними гостями - Олександром Клименко та Миколою Данілєвічем. (на фото Піддубний крайній зліва)

Після Георгіївського храму, Тарасій служив у жіночому монастирі в Феофанії, там де знаходиться і резиденція Предстоятеля УПЦ митр. Онуфрія. Його дружина Анна - була директором СПЖ, що можна перевірити як по базам даних, так і порівнявши фото Анна Піддубної на прес-конференції СПЖ після візиту "С14" та фото з фб-сторінки її матері Людмили Пастух.

Вже після російського вторгнення, влітку 2022 року і сам священник, і його родина ще були в Києві. Тоді він освячував хрести на своєму храмі, котрий будував в Крюківщині, про що звісно написали підконтрольні його дружині медіа.

Але ось уже в квітні 2023 він з родиною опиняється на Кіпрі, де одразу починає з'являтись на світлинах парафії РПЦ в Лімасолі. Ось що він пише родичу дружини в своєму інстаграмі.

Ось вся трійця втікачів (Степанюк, Зощук, Піддубний) на святковому фото з російської парафії на свято Вознесіння.

На нашу думку втеча Піддубного і Зощука була завчасно спланована та організована. Вони знали куди будуть тікати і готувались до від'їзду. Так в березні 2023 року Спілка Православних Журналістів міняє свою офіційну назву на незрозумілі ініціали, а дружина Тарасія Анна Піддубна віддає свою керівну посаду Владиславу Мельохіну.

Ким є цей новий керівник СПЖ сказати дуже важко. Ми припускаємо, що це просто підсадна особа для перереєстрації, щоб приховати реального керівника. Ми переглянули список компаній Мельохіна, всі вони дуже різнопланової діяльності і багато з них він очолив чомусь саме в 2023 році.

Тому на нашу думку, Анна Піддубна як і Олексій Зощук і далі продовжують керувати пулом медіа-ресурсів СПЖ, але вже з далекого і теплого Кіпру. Прикметно, що в тому ж Лімасолі мешкає і київський втікач-архімандрит Аліпій (Свєтлічний), і відомий православний російський пропагандист Алєксандр Бориславскій (він же Алєксандр Вазнєсєнскій, Капібара ітд). Бориславскій навіть був в фотографом в храмі РПЦ в Лімасолі, але інколи фотографує також і в Нікосії. Ось він випадково потрапив на пару фото.

Алєксандр Бориславскій - це просто махровий російський церковний пропагандист, z-патріот, антисеміт, котрий ненавидить католиків та унію. Він надзвичайно активно веде декілька телеграм-каналів, де постійно обговорює церковні теми. Ось пару скрінів для прикладу:

Тобто, як висновок, бачимо, що Кіпр став місцем постійного проживання багатьох людей, котрі досі формують медійну повістку УПЦ, і котрих нелегко буде звідти дістати. І Зощук, і Піддубна, і Свєтлічний, і Бориславскій, - всі вони взаємодіють не те, що в межах одного міста, а прямо в межах однієї парафії РПЦ в Лімасолі. Виходить така собі синергія СПЖ, Расколам.нєт, Православной жизні та Правблогу.

Ще один київський священник УПЦ, котрий регулярно співслужить з Поваляєвим та іншими втікачами з України на парафії РПЦ в Лімасолі - це о. Пімєн Курішко, священник з того ж таки Георгіївського храму Києва, де настоятельствує о. Василій Русінка.

Курішко, звісно, особисто знає і своїх колишніх колег по місцю служіння - Поваляєва та Піддубного, до котрих не раз прилітав служити в 2023 році. Ось Курішко служить в Києві на Великдень 2023 року.

А тут вже раз, і Курішко служить на російській парафії Кіпра на престольне свято 22 травня 2023 року.

А потім ррраз, - і 5 червня 2023 Курішко знову служить в Києві у себе на парафії під час візиту туди відомого "автокефаліста" УПЦ, ректора КДАіС - Сильвестра (Стойчєва).

А потім ррраз, - і Курішко співає кондак з Поваляєвим та Піддубним на тій же російській парафії Кіпра на Успіння Богородиці, кінець серпня 2023 року.

А потім ррраз, - 2 листопада 2023 року ще один відомий "автокефаліст" УПЦ митрополит Сумський Євлогій (Гутченко) виставляє спільне фото з Курішком, одєсную себе.

Відповідно постає питання, а де ж зараз знаходиться о. Пімєн Курішко??? В Україні чи на Кіпрі? Сказати точно складно, адже і Курішко, і Піддубний закрили свої фб-сторінки. Тому можемо поки сказати точно, що Пімен Курішко катався в 2023 році на Кіпр в декілька хвиль, де спокійно служив на російській парафії Поваляєва. Смішно, що вже пару тижнів як, друг Курішка - владика Євлогій, з шкіри вилазить, доводячи, яка УПЦ тепер незалежна та автокефальна. Схоже його товариш цілком комфортно заявляє про свою повну приналежність до РПЦ і служить з її священниками, в той час як його київська парафія вітає ЗСУ.

Тепер поговоримо про о. Віктора Останкова, - того четвертого священника з вербою на спільній фото з Поваляєвим, Зощуком та Піддубним. Віктор Останков - піп РПЦ з Ставропольської єпархії, в якій нині сидять інші священники-втікачі УПЦ - Гєннадій Шкіль, Алєксандр Авчарєнка та Сєргєй Скубчєнко.

Служив він на сільській парафії три роки до лютого 2023, бо саме з того часу він вже з'являється на парафії РПЦ Святителя Миколая в Лімасолі. Більше того, 23 лютого 2023 року він служить молебень до Дня Защітніка Атєчєства у "Координаційному центрі російських саатєчєствєнніков Кіпра" - російській Z-патріотичній організації Лімасола, котра організовує всякі "патріотічєскіє мєропріятія" для росіян на Кіпрі.

Цей же центр організовує і щорічні акції "Бєссмєртного палка" на Кіпрі, де приймав участь і Павєл Поваляєв, фото котрого ми публікували на початку статті.

Які ж чудові співслужителі у священників-втікачів УПЦ, котрі курують медіа-ресурси СПЖ, Козацького та Расколам.нєт. Справжні патріоти Росії, вєрниє атєчєству!

Що найбільше "вбиває" в усій цій ситуації? Це рівень лицемірства. Лицемірства священників, котрі втекли до росіян на Кіпр, співслужать з ними і далі курують медійну роботу в УПЦ. Лицемірства митрополії, котра прекрасно знає, де її клірики, але не прийняла щодо них ніяких дій, волаючи про страшні "ганєнія" від української влади. Лицемірства єпископів-"автокефалістів", котрі певно знають про поїздки та співслужіння того ж Пімєна Курішка, але і далі розказують вірянам казочку про "найнезалежнішу УПЦ".

Висновки напрошуються дуже та дуже невтішні:

• Керівники медіа-ресурсів УПЦ (Зощук, Піддубна) переховуються на Кіпрі на парафії РПЦ, що утримується на російські гроші, у такого ж втікача як і вони - Павла Поваляєва;
• КДАіС була кузнею кадрів для єпархій РПЦ, котрі навіть після повернення до України радо тікають до росіян при першій нагоді;
• Деякі священники УПЦ спокійно виїздять за кордон та служать на парафіях РПЦ без будь-яких проблем як частина однієї Церкви та повертаються в Україну.

Після нашого першого розслідування про російську пропагандистку Єлєну Юфєрєву, котра роками писала новини на СПЖ, її "звільнили" через 2 години після нашої публікації. Побачимо чи буде якась реакція зараз. Дуже б також хотілося почути пояснення Київської Митрополії УПЦ, священники котрої аж дуже вільно тікають до Росії (як Володимир Долгіх), окупованих територій (як Євгеній Фєдін) та країн Європи (як Зощук та Піддубний). Можливо і владика Сильвестр (Стойчев) розкаже, чому випускники КДАіС з України їздили на служіння до Росії. Можливо і владика Євлогій (Гутченко) розкаже, чому його друг Пімєн Курішко не вилазить з російської парафії на Кіпрі.

А поки ми чекаємо на реакції, то закликаємо всіх читачів максимально поширити цей матеріал. Адже на жаль, виходить так, що тільки суспільний розголос спонукає УПЦ до хоч якихось змін та хоча б примарного відходу від "руского міра".