Сторінки з історії старосамбірської єврейської громади, – кладовище і синагога «просять» про допомогу
Побувавши у Старому Самборі, ми зустрілись із міським головою міста – Ігорем Трухимом та начальником організаційного відділу Старосамбірської міської ради – Юрієм Леусом. Від них дізнаємось багато цікавого про древні пам’ятки іудейського світу.
Після Другої світової війни, де у місті повністю було знищено євреїв – їхні пам’ятки, такі як синагога і староєврейське кладовище, опинилися самі по собі. За них ніхто не відповідає, оскільки ними «не опікується» ні єврейська громада, ні держава.
Старосамбірська синагога – єврейська молитовна споруда
Єврейська святиня знаходиться на підвищенні в центрі міста – невеличка за розміром, яка на даний час своїм зовнішнім виглядом нагадує руїну.
«Біжниця збудована 1886 року. Архітектура синагоги чітко відображає історію свого народу. Чільний фасад, акцентований ламаним фронтоном, вказує на бароко та орієнтований на схід, у бік Ізраїлю чи Єрусалиму. Периметр будівлі обрамлений складним кількаярусним фризом. Задня та бокові стіни синагоги мають входи. Такий вигляд єврейських храмів сформувався під впливом візантійської та української архітектури, якій притаманні центричність та пірамідальна композиція» – проінформувала Юліана Ярема із свого краєзнавчого дослідження «Стара Самбірляндія».
Вздовж вулиці розміщені будинки (тут знаходився єврейський квартал), в яких колись проживали євреї. Зараз у цих будівлях мешкають місцеві жителі.
«Біля синагоги була і початкова єврейська школа, – розповідає Юрій Леус, начальник організаційного відділу Старосамбірської міської ради, – яку бульдозер зрівняв із землею. Після Другої світової війни синагога не використовувалась за призначенням, тому що єврейської громади як такої в місті вже не було. За радянських часів її використовували під склад. Всередині будівлі нічого немає. Синагога поступово і невпинно руйнується, зсередини протікає. Місцеві мешканці займаються синагогою: закрили її під замок, охороняють, прибирають довкола неї».
Староєврейський цвинтар (кіркут) – поховання єврейської цивілізації
Біля траси над урвищем розкинувся древній єврейський кіркут. Це кладовище нагадує не просто поховання людей, а поховання цивілізації. За межами міста «вирує життя» вже зовсім іншого народу.
Великий синій плакат біля цвинтаря повідомляє, що окописько походить з XVI ст.
«Єврейський цвинтар є досить давнім, адже почав існувати з тих пір, як у місті осіли євреї. Ховали на ньому мешканців Старого Самбора єврейської національності. Цвинтар за площею досить потужний і за кількістю надгробків можна уявити скільки євреїв мешкало у місті.
Після Другої світової війни єврейські поховання припинилися. За часів Радянського Союзу частину плит забрали на площу – в місто. У 1990-их роках вандали розкуповували могили, намагаючись знайти коштовності» – розповів Юрій Леус.
Перша і сподіваюсь – не остання реставрація кладовища
На сьогоднішній день староєврейське поховання можна вважати впорядкованим, але неповністю доглянутим.
Юрій Леус, який займається історичним вивченням міста, повідомляє: «В 1998-2001 роках кладовище було реставровано уродженцем Старого Самбора – Джеком Гарднером, сином шевця. Гарднер навчався в Комерційній єврейській школі, брав участь у єврейській самообороні. Коли був 1941 рік – Джек Гарднер перебував на фронті. Повернувшись додому, дізнається, що вся родина його знищена. Він переїжджає жити в Канаду.
В радянський час Гарднер намагався вшанувати пам’ять про загиблих євреїв у нашому місті, але йому було відмовлено. Тільки в 1998 році, на схилі літ, він повертається в Україну і за власні кошти реставрує старосамбірський єврейський цвинтар.
Плити, які були розкидані по місту, були повернені і встановлені на єврейському кладовищі. Було піднято 994 плит. Зараз налічується до 1000 надгробків (мацевів). Яка тут точна кількість поховань на сьогодні – невідомо. Також ним було зведено невисокий мур, який відділяє цвинтар від дороги. Споруджено і пам’ятник при вході до кладовища в пам’ять про євреїв Старого Самбора, яких знищили німецькі нацисти. Протягом реставраційних робіт єврейського кіркуту і два роки після реставрації – цвинтар був під охороною.
Джек Гарднер хотів відреставрувати і синагогу, але не встиг. В липні 2003 року він помирає»
Які таємниці приховують єврейські надгробки
Єврейські надгробки (мацеви), які розляглися на території цвинтаря цікаві не тільки своїм поважним віком (яким 400 років), але й високохудожнім різьбленням по каменю. На кам’яних плитах викарбовано тексти на одній із єврейських мов – іврит. Як відомо, на плитах не писали жодних цифр (дати народження і смерті). Текст був більше схожий на поезію.
На надгробках можна помітити оригінальні барельєфи. Іудейська релігія забороняє зображувати євреям людей. Тож у давнину портрет покійного, його звички, характер, професію «зашифровували» різними символічними зображеннями. На надгробках ми бачимо чи не найпопулярніше зображення лева. В іудейській традиції ця тварина уособлює єврейський народ. Також зустрічається і зображення єдинорога, що символізує очікування приходу Мошиха – Месії. Леви зустрічаються, як самі собою, так і разом з єдинорогом. Тут можна побачити і п’ятисвічник – символ жіночого благочестя, орел в іудейській традиції – символ Бога. Вважалося, що багатий декор засвідчує, що людина походить із забезпеченої родини.
Чого очікують місцеві жителі
Там, де бере початок єврейський кіркут, більш-менш вичищено. Проходячи вздовж дороги – більша частина надгробків «ховається» у заростях, хащах, травах. Не бачимо тут і муру, який тягнеться 150 метрів. Здається, що саме в цьому місці і припинилася культура єврейського захоронення.
«Старосамбірський єврейський цвинтар – невід’ємна частина історії нашого міста. Ми самі зацікавлені в тому, щоб єврейську пам’ятку – кіркут і синагогу (на яку немає жодної документації) реставрувати, надати їм належного вигляду.
Колись приїжджали сюди євреї, віддавали шану померлим. Також були і перевірки. Але як відомо, на сьогоднішній день давно до нас із єврейської громади ніхто не навідувався, не намагався віднайти своє коріння, родоводи. Можливо б хтось і тоді відновив цвинтар, або зацікавився у його відновленні.
На осінь плануємо очистити єврейський цвинтар від заростів, надати йому належного вигляду. Ми почали над цим працювати: шукаємо людей, які б помогли, кошти (хоча б 10-15 тис. гривень), щоб мати змогу заплатити за роботу.
Юрій Леус
Те, що було зроблено Джеком Гарднером за останніх 15 років, – це колосальна і потужна праця по реставрації. Один раз підтримати, і кладовище ще 10 років буде стояти. Ми не прагнемо коштів від єврейської громади – самі готові містом долучитися до робити. Ми тільки хочемо відчути їхнє плече, їхню підтримку, щоб вони з нами приступали до роботи. Це ж їхня – єврейська пам’ятка!» – підсумував Юрій Леус, начальник організаційного відділу Старосамбірської міської ради.
Стара єврейська мудрість говорить: «Людина може собі зробити в житті все, окрім себе поховати, тому остання доброта, котру близька людина може виконати, правильно їх поховати»
Історія євреїв у Старому Самборі
Перша інформація про поселення євреїв у Старому Самборі походить з 1519 року.
Як зазначила Юліана Ярема, історик-краєзнавець Старого Самбора: «У силу різних економічних та правових обмежень Старий Самбір був малопривабливим для євреїв. Про це свідчить часткове заселення середмістя – 30%, яке не могло внести істотних змін у розпланувальну структуру міста. В 1737 році комісарський суд Самбірської економії дав офіційний дозвіл на проживання євреїв у місті»
Попри загальну злиденність у Старому Самборі було кілька успішних і заможних єврейських родин, які займалися торгівлею, мали свої крамниці, невеликі промислові підприємства. Це родини Лам, Авердам, Шаумани. Відомо, що сім’я Ашенгроу – мали тартак у місті, а брати Салямони – тримали бібліотеку. Євреї у місті мали свою початкову школу. Також організували аматорський театр, читання лекцій, вечірні гуртки та футбольну команду. У міжвоєнні часи незмінним рабином Старого Самбора був раббі Хаїм Їцках Єрухам, який зробив місто добре знаним у єврейському світі. Були тут і єврейські лікарі як Фукс і Цальцман та дантист Рамер.
Місто часто горіло. Найбільші пожежі сталися в 1914 та 1923 роках, в яких постраждала і єврейська громада. Їй на допомогу прийшли євреї із Самбора.
«Згідно опису Галичини в 1919 році Мечиславом Орловичем Старий Самбір налічував 4900 мешканців: з них 1300 поляків, 1700 євреїв та 1900 українців» – повідомила Юліана Ярема.
Друга світова війна у 1941-1944 роках змінила долю єврейського народу: єврейська громада була повністю знищена німцями. Все, що залишилося від багатовікового єврейського надбання Старого Самбора – цвинтар і синагога.
Ольга ТУРЧИН
Фото: Микита ПЕЧЕНИК
