Свято-Воскресенський чоловічий монастир на Повстанських Могилах
У духовному пошуку людина часто мандрує до старовинних монастирів і храмів, святих джерел і тих місць, які, на її думку, можуть стати кінцевими в пошуках відповідей на сакраментальні запитання.
Таким місцем є Свято-Воскресенський чоловічий монастир на Повстанських Могилах, який розміщений в урочищі Гурби, у Здолбунівському районі. Молода обитель діє лише з 2005 року, але її вже встигли відвідати тисячі людей з усіх куточків країни та з поза її меж. Адже це місце наповнене духовністю та вірою, як стверджують паломники. Вірою в краще майбутнє своє і своєї держави.
Історія монастиря розпочалася з того, що представники громадськості Рівненщини прийняли рішення вшанувати пам’ять Героїв Гурбенського бою та збудувати в урочищі Гурби Пантеон Слави, в якому будуть перепоховані знайдені останки вояків УПА і солдатів. А поруч з Пантеоном Героїв – спорудити Свято-Воскресенський чоловічий монастир на Повстанських могилах.
На свято Покрови 2006 року відбулося відкриття першої черги Пантеону та перепоховання останків загиблих вояків. Через рік відбулося відкриття другої черги Пантеону Героїв та перепоховання ще двох знайдених останків та встановлення колони зі скульптурою Божої Матері – Покрови. Колона Божої Матері являє собою шестиметрову вертикальну основу, обкладену сірим гранітом і триметрову скульптуру Божої Матері. Нині всього 29 останків перебуває в Пантеоні, хоча перша черга розрахована на 120 загиблих.
Якщо ж повернутися на півстоліття назад, ми зрозуміємо, чим це місце є особливим. В квітні 1944 року в лісі, поблизу нині неіснуючого села Гурби, у смертельному бої зійшлися 5 тисяч вояків УПА та понад 35 тисяч бійців каральних загонів НКВД, прикордонників, охорони тилу, котрих підтримувала авіація, танки, бронепотяг, артилерія. Найзапекліші бої відбулися 21-25 квітня 1944 року. Проявивши небачений героїзм, знищивши понад 900 окупантів, підбивши 5 танків, загони повстанців прорвали кільце переважаючих сил ворога та вийшли з оточення.
Відтоді у місцевих лісах було знайдено чимало безіменних могил, у яких поховані полеглі у боях Гурбенської битви. Пошукові роботи проводилися кваліфікованими фахівцями з львівського Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять» як за допомогою спеціалізованого обладнання, так і на підставі спогадів старожилів – особистих та переданих від батька до сина.
На сьогоднішній день монастир не має мироточивих, давніх ікон чи мощей святих, але він має дещо інше, що є не менш важливим – Дух Народу, який оберігається Богом. Святим є саме місце, на якому розташований монастир, адже це те місце, в якому велася боротьба за Україну.
Наталя КУЛІНІЧ
