Taizé – особливе місце, тут ти віднаходиш себе знов.
Тут ти відчуваєш радість, твоє серце сповнює любов.

Як багато доріг, тисячі обличь, різні мови, погляди різні на світ.
Та є те одне, єдине, що дає нам істину, зміст.
Вірую Господи, вірю, споможи моєму невірству.

Наділи мені часткою Твоєю…

Кожен має свій хрест та чи справді несе за Тобою?!
Кожен має свій поклик та чи чує його?!
Твоє слово дає нам надію. Твоє слово проростає зерном.
Лиш тоді коли поруч з Тобою я зростаю в собі знов і знов.
Розумію глибше, відчуваю спокій, гармонію, мир і любов.
Лиш Ти є світлом світу, що дарує нам сонця і неба блакить.
Лиш Ти є благодаттю, що сходить на нас із небес.
Лиш Ти даєш нам віру в новий світлий день в якому є сенс.»

Є місця на землі де час зупиняється, де атмосфера надихає,
де люди відкриті, справжні, щирі, де відчуваєш радість у кожні хвилині свого життя.
Taizé  - справді місце де відкриваєш себе по новому, глибше.
Пере усвідомлюєш речі, вчинки, події. З тобою кожного дня стається маленьке чудо – чудо, яке очищує, наповнює, окрилює. У кожного – це особисті власні спогади, пригоди, маленькі перемоги над собою.
 Перше, що вражає коли приїжджає у це Богом благословенне місце – це масштаб. Невеличке селище у Франції вже десятками років приймає паломників із усього світу. ‘Не важливо якого ти кольору, якою мовою розмовляєш, до якої конфесії належиш. Є те більше, що об’єднує молитвою,
 те що волить битись десятки тисяч сердець в унісон.
Молитва в Taizé – це особливий час. Виглядає вона зовсім не так, як звична у наших храмах. Та й саме дійство заворожує.
Храм який вміщає понад 2 тисячі людей, запалені лампадки, приглушене світло, орган чи то супровід гітари і спів. Так саме спів у пріоритеті.
Декілька рядків із псалмів покладені на мелодії.
Різними мовами, різні мотиви, та всі на прославу Бога.
Молитва тут тричі на день. Поміж тим велика і мала біблійні групи.
Спочатку разом з братом прочитання і тлумачення того чи іншого фрагменту із Свято Письма, далі в невеликому колі обговорення, власні роздуми стосовно тієї чи іншої події.
Особливий цей час в тому, що відкриваєш  у розмові цікаві точки зору на ту чи іншу проблему, різний менталітет – різне сприйняття.

А ще гарна нагода попрактикуватись у знанні мов. За тиждень перебування у Taizé – здається починаєш розуміти по трохи чи не усі мови світу.
Після ланчу охочі до співу займаються у хорі, готують вечірні пісні-молитви.
Далі workshops, кожен обирає тему і прямує у відповідне місце.
Так ми дізнались більше і про засновника Taizé, Брата Роже, який у 40-х переїхав із Швейцарії до цього маленького селища, і коли спалахнула війна почав надавати прихисток біженцям. З цього і почалась історія  «духовного джерела».
Спочатку кілька однодумців, далі 7 братів які склали обітниці. Нині це понад сотня монахів. Кожен з них окрім молитов займається справами покладеними спільнотою. Це і організаційні моменти, і виробництво власної продукції(кераміка, книги, тезівські хрестики), і зустрічі, лекції, розмови.
Так після вечірніх молитов, кожен має нагоду поспілкуватись з ними.
До пізньої ночі лунають у храмі співи-молитви, є можливість посповідатись, зануритись у атмосферу спокою, миру і одухотворення.
Звичайно є і розважальна частина. Охочі повеселитись збираються на Oyaku, місці де можна поспівати, потанцювати.
Ще однією родзинкою, при бажанні, є можливість взяти групою участь у програмі «Представлення народів».
Впродовж тижня країна готує квінтесенцію найцікавішого: пісні, забави, вікторини. За тим відбувається концерт.
Багатьох це надихає на творчість. От і я не втрималась:

 You have a lot of chance

you have a lot of choice

but if you really believe in God.

You take your cross, you carry on

to pray for whole world,

for your life.

Taizé, Taizé. The place where
 I deeper discover myself.

A lot of people

A lot of thoughts,

different languages

but one belief for all.

We are here to bless The God

Don't glance behind

just share your love with us.


Та напевно найцінніше що винесла окрім духовного збагачення, -  це усвідомлення наскільки кожна людина є важливою на цій Землі.
Як багато залежить від вчасно сказаного слова чи вчинку.
Адже Taizé – це і взаємодопомога. Кожен зголошується кожного дня виконувати певну роботу тим самим забезпечуючи життєдіяльність спільноти.
За тиждень настільки переймаєшся тим, що відбувається навкруги, звикаєш до людей які поруч, тієї піднесеної атмосфери, що далі дорогою додому, та і зрештою в повсякденному звичному для нас житті, тебе не покидає бажання знову повернутись у намолене місце аби скласти подяку Творцю, очистити свою душу, наповнитись сповна миром, світлом, аби нести цей вогник, іскру, яку дарує Taizé до тих хто поруч з тобою.