"Токсин у свідомості росіян". Що ми дізналися з книги про роль РПЦ у війні
Ірена Таранюк
Авторка - відома журналістка Люсі Еш, яка понад чверть століття пропрацювала радіожурналісткою ВВС, побувала в багатьох гарячих точках, зокрема, в Росії ранніх 1990-х.
Усі її репортажі і документальні радіопрограми відзначаються прискіпливою увагою до героїв, співрозмовників, об’єктивністю і чуйністю в подачі дражливих тем. Вона вільно володіє російською, а нині вивчає українську.
У жовтні у видавництві IconBooks вийшла друком книга Люсі Еш "Дубинка і хрест" (The Baton and the Cross) – про роль церкви як інституції у здійсненні російської державної політики, про еволюцію відносин між кліром, верхівкою РПЦ і Кремлем.
Вона показує ці процеси від часів протистояння між світською владою і духовним авторитетом церкви, як це було за царювання Івана Грозного, – до їхньої співпраці, злагоди або співзвучності, що передається поняттям "біблійної симфонії".
Від княгині Ольги - до доби Путіна
Досліджувати історію взаємин церкви і Держави авторка починає з часів хрещення Київської Руси, на духовну і культурну спадщину якої претендують і Україна, і Росія. Московські претензії на київську спадщину, на думку авторки, уособлює двадцятиметрова статуя князя Володимира, зведена нещодавно в Москві.
Повномасштабне російське вторгнення 2022 року стало виразним прикладом підпорядкування церкви як інституції світській владі російської держави, пише Люсі Еш.
Війна, що її розв’язав проти України нинішній російський режим, - війна довкола територій, геостратегії і цінностей. Але це також – війна за релігію.
"Путін прагнув покарати Україну за те, що вона торувала власний шлях, - пише авторка у вступному слові. – У своїй місії Путін мав важливого партнера, із яким його поєднує ще й ім’я. Володимира Гундяєва, краще знаного як патріарх Кирило, предстоятель Російської православної церкви".
Токсин у суспільній свідомості росіян
Книга описує, як формувалася взаємозалежність між цими двома чоловіками. Взаємозалежність, яку один французький теолог окреслив як "союз ракети і кадила".
За словами авторки, між РПЦ і державою в Росії виник своєрідний "шлюб із розрахунку". Путін у церкві знайшов духовний вихід для задавнених образ і інтелектуальне обґрунтування для своєї експансіоністської зовнішньої політики.
А Кирило, як і його попередники, знайшов у російській державі політичне покровительство і доступ до багатств.
Люсі Еш називає взаємну залежність між церквою і державою, яка формувалася в Росії століттями, токсином, що роз’їдає російське суспільство.
Злиття церкви і держави
Для західного читача, який не завжди розуміє всі тонкощі релігійної складової війни між двома сусідніми народами, книга Люсі Еш стала нагодою зрозуміти, яким чином одна православна церква (РПЦ) виправдовує і навіть заохочує війну проти вірних іншої православної церкви (ПЦУ і УПЦ).
На думку Люсі Еш, війна, яку РПЦ подає як боротьбу із “силами зла”, дала Патріарху Кирилу шанс утвердити свій авторитет у пострадянському, читай постімперському, світі і просувати споріднені місії – православної єдности і російського імперіалізму.
Ця книга не претендує на глибину теологічних розслідувань, а послідовно, в хронологічному порядку описує, як формувалася і з часом поглиблювалася ота взаємозалежність церкви і держави.
Авторка починає з часів поганства, хрещення Русі, пояснює, яким чином шлях навіть великої київської княгині Ольги до лику святих православної церкви встелений трупами.
І як потім московські царі століттями тотально контролювали створену власноруч церкву.
Боротьба за спадщину Києва
Фактично, всі розділи історії церкви так чи інакше пов’язані з розв’язаною Путіним війною в Україні, зауважує Люсі Еш.
І сам він, і РПЦ претендують на право вважатися спадкоємцями Київської Русі, але слабкість цих претензій у тому, що Київ лежить в іншій суверенній державі.
Відтак дедалі частіше і в церкві, і в світських розмовах російських пропагандистів Русь називають БЕЗ згадування Києва.
Книга написана легкою зрозумілою англійською мовою, в розповідній манері, коли читача запрошують у тривалий, часто кривавий екскурс історією непростих відносин церкви і держави.
Авторка вплітає в розповідь враження від побаченого і почутого від реальних людей в Україні і Росії - як вірян, так і священиків, - щоби передати складність питання релігійних поділів усередині України і яким чином Кремль це використовує у своїй завойовницькій риториці.
"Хоч би що сталося на полі бою, хоч би що сталося з економікою Росії чи хоч які інтриги розгортатимуться в Кремлі, церква спробує скористатися дедалі сильнішим конфліктом між Сходом і Заходом, щоби зміцнити свою владу", - робить висновок авторка.
Адже понад тисячоліття показала дивовижну властивість виживання. Від монгольської навали, до царської демагогії і просвітництва, атеїзму радянської доби, хаотичних 1990-х і дедалі більш диктаторського Путіна, вона показала неймовірну здатність зближуватися з владою.
Відповідальність РПЦ за війну
Люсі Еш у Лондоні буває рідко, тому коли випала нагода поговорити про її книгу, починаємо з питання про моральну відповідальність РПЦ і особисто патріарха Кирила за виправдання російської агресії.
"На 100% - і це одна з причин, чому я написала цю книгу. Я була просто нажахана тим, як церква з усіх сил намагалася освятити це вторгнення. Патріарх Кирило не лише не спромігся закликати до миру – навпаки, він прославляв насильство", - каже авторка книги The Baton and the Cross.
Люсі Еш відверто визнає, що ритуали, літургія православної церкви її зачаровують, хоча сама вона не належить до жодної церкви. Серед її знайомих - багато порядних чесних священиків, які засуджують війну. Проблема в тому, наголошує вона, що взаємодія між церквою і державним апаратом у Росії настільки глибока, що мало хто наважується говорити про це відкрито.
Коли ж розмова зайшла про персональну відповідальність провідника РПЦ патріарха Кирила, Люсі Еш глибоко зітхає.
"Він – недурний чоловік. Припускаю, що десь у глибині душі він усвідомлює: те, що він зробив, глибоко антихристиянське і суперечить усім засадам Святого Письма, - каже авторка книги. І додає, - Я впевнена, що глибоко в душі він знає, що продав душу дияволу. Ось що я про це думаю".
