У Берліні напередодні голосування у Бундестазі за визнання Голодомору геноцидом, вшанували пам’ять жертв цієї трагедії

У Берліні напередодні голосування у Бундестазі за визнання Голодомору геноцидом, вшанували пам’ять жертв цієї трагедії - фото 1
У Берлінському соборі (Berliner Dom) відбулися панахида за жертвами Голодомору 1932-33 років в Україні та молитва за мир. Німецький Бундестаг сьогодні, 30 листопада, голосуватиме за визнання Голодомору геноцидом українського народу.

За повідомленням Укрінформу, у соборі зібралися німецькі політики, зокрема, депутати Бундестагу, дипломати, представники громадськості та української діаспори. Учать у молитві взяв владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та країнах Скандинавії. Пролунали молитви українською і німецькою мовами, а також на івриті. Хор також виконав «Господню молитву» та «Молитва за Україну».

У Берліні напередодні голосування у Бундестазі за визнання Голодомору геноцидом, вшанували пам’ять жертв цієї трагедії - фото 103667

Показово, що панахида відбулася напередодні слухань у Бундестазі щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу.

Посол України у ФРН Олексій Макеєв відзначив у розмові з журналістами величезну роботу українських дипломатів з депутатами Бундестагу, аби ця резолюція була ухвалена, причому в дні 90-х роковин Голодомору. Той факт, що текст узгодили чотири демократичні партії (три з яких входять в урядову коаліцію та найбільша опозиційна політсила) дає надію, що резолюція буде схвалена 30 листопада.

«Це надзвичайно важлива для України подія», - підкреслив Макеєв. Він визнав, що війна росії проти України, стала тим фактором, який сильно вплинув на політикум і усіх німців загалом, зауваживши, що «паралелі напрошуються самі собою».

Україна закликає світ визнати організований тоталітарним комуністичним режимом сталіна Голодомор 1932-1933 років геноцидом Українського народу. На сьогодні це зробили 22 держави.

Німецький Бундестаг сьогодні голосуватиме за визнання Голодомору геноцидом українського народу.

Парламентарі від Соціал-демократичної партії, Зелених, Вільної демократичної партії, а також Християнсько-демократичного союзу підготували позапартійну резолюцію, в якій висловлюються за визнання Голодомору геноцидом.

"Від голоду та репресій постраждала вся Україна, а не лише її зерновиробничі регіони. З сьогоднішньої точки зору, історико-політична класифікація як геноцид очевидна. Німецький Бундестаг поділяє таку класифікацію", - йдеться у проєкті документа.

Насильницькою колективізацією радянське керівництво хотіло придушити селян та український спосіб життя, мову і культуру. Як зазначається у міжпартійному документі, примусовий голод також був спрямований на "політичне придушення української національної свідомості". Масові смерті від голоду не були наслідком неврожаю, а є відповідальністю політичного керівництва Радянського Союзу на чолі з Йосипом Сталіним. "Таким чином, Голодомор є злочином проти людства", - заявляють парламентарі.

"Голодомор припав на час наймасовіших злочинів проти людства на європейському континенті, жорстокість яких була немислимою до того часу. До них відносяться Голокост європейських євреїв в його історичній унікальності, військові злочини Вермахту і сплановане вбивство мільйонів невинних цивільних осіб в рамках расистської німецької війни на винищення на Сході, за які Німеччина несе історичну відповідальність" – йдеться у проекті резолюції.

Депутати закликають федеральний уряд пам'ятати про жертв Голодомору та сприяти його міжнародному розголосу - наприклад, через освітні пропозиції. Уряд також має протидіяти "будь-яким спробам запуску односторонніх російських історичних наративів". Крім того, парламентарі проводять лінію від минулого до сьогодення розтерзаної війною України і закликають до підтримки - "політичної, фінансової, гуманітарної та військової".

Раніше про намір Бундестагу голосувати за визнання Голодомору геноцидом повідомив глава МЗС Дмитро Кулеба.

У минулі роки МЗС Німеччини виступало проти визнання Голодомору геноцидом.