У чотири етапи відновлюватимуть один із найгарніших костелів на Львівщині
Відповідний проєкт щодо збереження архітектурної спадщини національного значення презентували 8 жовтняу стінах святині, передає кореспондентка ІА Дивись.info.
Відтак, відновлення костелу здійснюватимуть у чотири етапи. Як повідомив доцент кафедри «Реставрації та реконструкції архітектурних комплексів» НУ «Львівська політехніка» Василь Петрик, цей процес триватиме не один рік, однак зміни вже розпочались.
За його словами, перший етап стосується реставрації основних елементів святині. Для реалізації цього задуму знадобиться щонайменше рік.
Уже з 2022 року будуть пристосовувати інтер’єр, після чого займуться ремонтом плебанії, яка побудована, найімовірніше, наприкінці XVIII століття, а розбудовувалась упродовж XIX сторіччя. Василь Петрик зазначає, реконструкцію цієї будівлі реалізовуватимуть одразу після будівництва нового спортзалу в місцевій школі.
Згідно з екскізним проєктом, який створив заступник директора з маркетингу Львівської галереї мистецтв Микола Гайда, колишню плебанію пристосують під духовний (реколекційний) та культурний центр «Комарно».
Тут будуть діяти музей, виставково-конференційний зал, гостьові кімнати, кухня (кафетерій) та санвузли.
До кінця 2022 року планують впорядкувати всю територію.
Проєкт реалізовуватимуть за підтримки Департаменту архітектури Львівської обласної державної адміністрації. З вересня на місці працюють археологи, науковці та дослідники для того, аби мати цілісну картину науково-проєктної документації.
Храм Різдва Пресвятої Богородиці побудований між 1656-1658 роками. Його фундатором є колишній власник Комарного Миколай Остророг, який звів святиню як подяку за порятунок міста від козаків. А сам костел постав на місці давнішого храму, перша згадка про який датована 1473 року. Архітектрура костелу є яскравим зразком переходу від пізнього ренесансу до раннього бароко. 1931 року костел оновили за кошти парафіян, а також родини Лянцкоронських.
До сьогодні збереглись інтер’єри храму, які передають незабутню атмосферу.
З 1992 року ним опікується греко-католицька громада, а у 40-их роках минулого століття костел став зерносховищем і складом меблевого магазину.
Пізніше, 2016 року, у храмі сталась пожежа, що стало поштовхом до реставраційних робіт, та, запевняє отець Іван Кузьмич – настоятель церкви, ідея полягає у збережені автентичності та духу того часу.
