У Грузії до реєстру "іноагентів" внесли "Союз християн" та "Молодіжну організацію українців"
Про це пише "Ехо Кавказу", передає LB.ua.
До реєстру внесли п'ять організацій: "Молодіжна організація українців Грузії – Світанок", "Професійна спілка фермерів та сільськогосподарських працівників Грузії", "Кутаїський Дім Молоді", "Союз християн" та "Єврейський культурно-просвітницький фонд".
На сайті публічного реєстру Грузії опубліковано найменування організацій та їх фінансові декларації.
Згідно із законом, ЗМІ та неприбуткові організації, які за даними 2023 року отримували понад 20% доходу із-за кордону (а це абсолютна більшість грузинських онлайн-ЗМІ та організацій, які працюють переважно із західними фондами), мали внести заяву про реєстрацію як організацій, які є "провідниками іноземного впливу".
Багато неурядових організацій та ЗМІ заявили, що не підкоряться закону «Про прозорість іноземного впливу» і не реєструватимуться. Невиконання закону, у тому числі відмова у реєстрації загрожує великими штрафами.
Для виявлення "організацій-провідників іноземного впливу" та перевірки виконання вимог закону Міністерство юстиції у будь-який час може провести перевірку, а уповноважений чиновник отримати необхідну інформацію, у тому числі персональні дані.
У червні спікер парламенту Грузії підписав закон, що є аналогом російського "про іноагентів", який Кремль використовує для репресій. Документ підписали в обхід президентського вето – Саломе Зурабішвілі відмовилася підписувати його.
Закон частково набув чинності 3 червня, коли його підписав речник парламенту Шалва Папуашвілі, а повністю — з 1 серпня.
Проти ухвалення закону протестували тисячі мешканців Грузії. Студенти топових грузинських вишів оголошували страйк. Протестувальників затримували, багато отримали поранення.
Міжнародні партнери Грузії розкритикували ухвалення закону, який є аналогом російського.
За словами посла ЄС у Грузії Павла Герчинського, процес вступу Грузії до ЄС наразі припинено. У «Грузинській мрії» навпаки заявляють, що готуються до вступу до ЄС до 2030 року.
У Москві «Грузинську мрію» через ухвалення закону лише хвалили.
У липні Сполучені Штати Америки заморозили надання Грузії допомоги розміром 95 мільйонів доларів через "антидемократичні дії" грузинської влади.
П'ять позовів надійшли до Конституційного суду Грузії проти закону «Про прозорість іноземного впливу». Від суду зокрема вимагали призупинити дію закону. 1 вересня суд завершив триденні слухання у справі, проте про рішення досі не оголошував.
