У Калуші виникла пожежа на старовинному єврейському цвинтарі
У ніч з 12 на 13 січня на Прикарпатті горів старовинний єврейський цвинтар у місті Калуші. Кладовище особливо не постраждало. Пожежники вчасно загасили полум’я. Проблема ще й в тому, що некрополь, де найшли вічний спочинок кілька тисяч євреїв, місцеві перетворили на місце відпочинку.
У ніч з 12 на 13 січня на Прикарпатті горів старовинний єврейський цвинтар у місті Калуші. Кладовище особливо не постраждало. Пожежники вчасно загасили полум’я. Проблема ще й в тому, що некрополь, де найшли вічний спочинок кілька тисяч євреїв, місцеві перетворили на місце відпочинку.
Пожежа не була навмисною. Про це кажуть самі пожежники і представники єврейської громади. Це просто нещасний випадок і звичайна людська халатність.
«Цей цвинтар дуже старовинний та історично важливий, виник наприкінці XVII століття, — розповідає кореспонденту РІСУ Юлії Головчин рабин Івано-Франківського регіону Мойше Лейб Колесник. — Площа цвинтаря більше 1 гектара. Точна кількість захоронень поки невідома. Але рахунок іде на кілька тисяч. Лише самих надгробних плит, що вціліли, налічується понад дві тисячі. Відомо, що тут знайшов вічний спочинок праведник Іцхок Лайфер, батько засновника хасидської династії у Надвірнянському районі Івано-Франківщини».
Ще десятиліття тому цвинтар був дуже занедбаним. Тоді представники єврейської громади міста Калуша, за підтримки місцевих підприємців, впорядкували кладовище.
Бували випадки, коли з цвинтаря зникали камені, а потім їх знаходили на подвір’ях калушан, розповідають представники єврейської громади. У 1992 цвинтар обгородили і паркан відразу став ласим шматком для шукачів металобрухту. Згодом калушани вподобали некрополь, як місце відпочинку. До громади доходили свідчення, що там розпивають алкоголь та веселяться.
Крім цього, цвинтар став пристанищем для осіб без постійного місця проживання.
«Цвинтар періодично оскверняють. Розумію, що це робиться не цілеспрямовано, — говорить рабин Мойше Лейб. Доглядає цвинтар єврейська громада, якої залишилось всього кілька чоловік та й то старі люди. Вони прибирають, а через місяць-півтора ситуація повторюється».
Єврейська громада жодних претензій нікому не висуває. Місцева влада просить калушан бути уважнішими до історичних пам’яток, адже це кладовище – остання єврейська пам’ятка у місті. До речі, за юдейськими законами, земля на цвинтарі вважається святою і недоторканою. Кожен надгробок і увесь цвинтар є недоторканим, до того часу, допоки відомо про його місце знаходження. До винятків належать випадки, коли виконується ексгумація задля перенесення останків на Святу Землю або до родинної могили.