• Головна
  • Новини
  • У Києві презентували одну з найшанованіших реліквій духовної спадщини вірмен України...

У Києві презентували одну з найшанованіших реліквій духовної спадщини вірмен України

29.06.2012, 10:11

27 червня в Києві, в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, відбулася презентація ікони XVI століття «Богоматір Одигітрія», яку низка дослідників ототожнюють з найвідомішою іконою Божої Матері Вірменської – однієї з найбільш шанованих реліквій духовної спадщини вірмен Україні

27 червня в Києві, в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, відбулася презентація ікони XVI століття «Богоматір Одигітрія», яку низка дослідників ототожнюють з найвідомішою іконою Божої Матері Вірменської – однієї з найбільш шанованих реліквій духовної спадщини вірмен Україні, повідомляє "Релігія в Україні".

Презентація була приурочена до Дня Ікони Божої Матері Вірменської, встановленої, за свідченням істориків, 27 червня 1791 року в день освячення відбудованої вірменської церкви Святого Миколая у Кам'янці-Подільському. Організаторами заходу виступили музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків та Союз вірмен України. На виставці був присутній Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Вірменія в Україну Андранік Манукян.

Історія ікони налічує століття. Історик Ю.А. Ролле писав, що вона потрапила в Кам'янець з Херсонеса Таврійського (суч. Севастополь) ще в XIV столітті. Польський дослідник Яцек Хжончевскій, посилаючись на Л. Мазірьянца і М. Піжішгьянца, розповідає легенду про те, що ікону привезли до Криму в Х столітті зі столиці царства вірменських Багратіди р. Ані. Відомий подільський історик і краєзнавець Є. Сіцінський теж писав про те, що ікона була привезена в місто з Херсонеса Таврійського і до 1672 року перебувала в найстарішому вірменському храмі Кам'янця-Подільського – соборі Св. Миколая. За переказами, під час одного з турецьких набігів ікона потрапила в руки турків і була вивезена до Македонії. Одного разу її випадково побачили вірменські купці, які викупили ікону і повернули її в рідний храм.
 
Після розорення храму на початку 1920-х і до останнього часу ікона вважалася втраченою.