У Києво-Печерській лаврі покажуть унікальні дари козацьких ктиторів XVII–XVIII століть
12 жовтня тут покажуть не просто експонати з коштовних металів і тканин, ікони та старовинні фоліанти. Презентують дари ктиторів козацьких, які опікувались розвитком української духовності та культури протягом XVII–XVIII ст.
"…Бо ми браття козацького роду" — таку назву дали безпрецедентній демонстрації раритетів.
Нині спадщина нашого народу потерпає від дій російських загарбників, тому пам’ятки українського мистецтва козацької доби особливо потребують представлення широкому загалу, адже вони — зразки досконалого втілення національної культури та історичної пам’яті.
Козацтво замовляло для лаврських церков різьблені золочені іконостаси, коштовне богослужбове начиння: книги, літургійні посудини та вбрання священства.
Експозицію готують разом два великі Національні заповідники — Києво-Печерська лавра та «Хортиця» із Запоріжжя.
У Заповіднику розповіли, що небувалий розмах церковних жертводавців тісно пов’язано зі здобутками Національної революції 1648–1676 років.
«Рішуче відстоюючи права української Церкви на полі бою, козацтво піклувалося й про її розбудову, вбачаючи в цьому громадянський обов’язок, спрямований на досягнення нових ідеалів суспільства», — пояснюють дослідники.
Особливу увагу ктитори приділяли Києво-Печерській лаврі.
«Численні універсали Генеральної військової канцелярії засвідчують, що володіння монастиря були під охороною Козацької держави», — вказують на важливі ознаки тяглості української державності історики.
Завдяки старанням гетьманів насамперед Богдана Хмельницького, Івана Самойловича, Івана Мазепи, Данила Апостола, а також козацько-старшинської верхівки, архітектурний ансамбль монастиря збагатився новими храмами і кам’яними мурами з баштами.
Експозицію поділили за хронологічно-тематичним принципом. Візуальний ряд доповнять графічні зображення лаврських храмів, збудованих коштом козацьких ктиторів, та інформація про втрачені козацькі реліквії, пов’язані з Києво-Печерською лаврою.
Чільне місце відвели творам знаного українського художника Андрія Серебрякова із зображеннями батальних сцен та видатних діячів Козацької доби.
Співорганізатор виставки — Національний заповідник «Хортиця», який, з 1965 року, збирає, вивчає, зберігає та популяризує пам’ятки, пов’язані з історією запорозького козацтва.
«Завдяки цій дружній співпраці ви побачите одну із перлин хортицької колекції — унікальний портрет гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Скоропадського ХІХ ст., що є копією втраченого барокового настінного живопису XVIII ст. Успенського собору Києво-Печерської лаври, а також зразки козацької зброї», — привідкрили подробиці організатори виставки.
Історики підкреслюють постійний зв’язок козаччини та духовних шкіл. В цьому контексті велика роль київської духовної еліти у формуванні принципів незалежної державної політики Богдана Хмельницького.
Пізніше, у XVIII ст., запорозькі козаки постійно підтримували тісні стосунки з Києво-Печерською Лаврою: замовляли ритуальне начиння для Січової Покровської церкви, робили пожертви.
Локація виставки: виставкова зала № 1 (ризниця) Успенського собору, вулиця Лаврська, 9.
Виставка діятиме до кінця 2023 року.
Вартість відвідування входить у вхідний квиток.
