У Кракові відбувся ІІІ Міжнародний конгрес «Молодь Європи за світ без насильства»
1500 молодих людей, студенти та старшокласники з Італії, Польщі, Росії, Румунії, Словаччини, Угорщини, України, Чехії, з ініціативи Спільноти святого Егідія зібралися 20-23 вересня 2012 року на конгрес в Кракові. З України приїхало близько 500 учасників з Києва, Львова, Донецька, Хмельницького та Чернівців.
1500 молодих людей, студенти та старшокласники з Італії, Польщі, Росії, Румунії, Словаччини, Угорщини, України, Чехії, зібралися 20-23 вересня 2012 року на конгрес в Кракові з ініціативи Спільноти святого Егідія. З України приїхало близько 500 учасників з Києва, Львова, Донецька, Хмельницького та Чернівців.
У перший день конгресу молодь зустрілася зі свідками геноцидів, вчинених нацистами проти єврейського населення та ромів під час Другої світової війни. Серед них – Бале Венга, угорський єврей, пережив депортацію у час Другої світової війни. «Полум’я крематоріїв загасло, але воно обпікає нас і сьогодні. Ми зібралися у Кракові і Аушвіці, тому, що расизм, зло, ненависть продовжують горіти. Євреї, роми та інші меншини все ще під загрозою. Ми не хочемо дозволити, щоб з цього попелу розгорілася нова пожежа. Щоб цього не сталося, ми просимо допомоги у вас, молодих. Допоможіть, допоможіть, допоможіть!» — звертався він до молоді.
Зеев Тібі Рам, єврей, який народився в Мукачево, вижив у Аушвіці, засвідчив, як і в таборі знищення можна було залишатися людиною: «Я бачив багато страждання і багато страждав, — говорив він з хвилюванням, — але я не знаю ані слова «ненависть», ані слова «помста». Я ненавиджу комарів, які кусають мене, але не людей. У іншому я бачу людину, я не засуджую його і не зневажаю. Ви молоді, прийшла ваша черга будувати більш людяний світ».
Рита Прігморе, жінка сінті з Вюрцбурга в Німеччині, була піддана нацистським медичним експериментам, коли ще була немовлям. Її сестра-близнючка не вижила. Рита казала молоді: «Дивіться на людей без упереджень, дивіться у їхні очі! Незалежно від кольору шкіри, мови, не засуджуйте інших. Кожен – це в першу чергу людина».
В п’ятницю, 21 вересня, молодь відвідала музей концтабору Аушвіц, після чого відбулася урочиста хода пам’яті в таборі знищення Аушвіц-Біркенау. Близько 1500 осіб майже годину йшли в мовчанні перед дошками в пам'ять жертв цієї «Голгофи ХХ століття». Учасники конгресу поклали квіти біля плит в пам'ять єврейських жертв і жертв ромів та сінті.
Хода пройшла вздовж залізничних колій, що стали останньою станцією для багатьох чоловіків та жінок, літніх, дітей і хворих, які в роки Другої світової війни перетинали усю Європу в вагонах для худоби і в таборі зустрічали смерть. Тим самим шляхом, яким сімдесят років тому йшли в Аушвіц молоді люди з Угорщини та Чехії, Польщі та Словаччини, Румунії, України та Росії, йшла молодь сьогоднішнього дня.
Після пам’ятної ходи з молоддю зустрівся архиєпископ Кракова, кардинал Станіслав Дзівіш, який був особистим секретарем Папи Іоанна Павла ІІ.
У третій день конгресу відбулася заключна асамблея та факельна хода пам’яті.
Учасники зустрічі підписали заклик до миру. У ньому написано: Шоа, «Велике Зло» для єврейського народу, або Порраймос, «Велике Поглинання» для ромів та сінті, роблять нас пильними щодо ненависті, яка може виникнути також і сьогодні в наших містах. Ця ненависть приймає обличчя байдужості, живиться невіглаством іншого, стає зневагою і потім зранює; зрештою вона перетворюється на насильство, що обрушується на циган, іноземців-біженців або мігрантів, які шукають кращого майбутнього; на євреїв, на яких продовжують дивитися з ворожістю або недовірою. Насильство не шкодує тих, хто серед нас є найслабкішим: літніх, людей з особливими потребами, бездомних. Ми хочемо разом будувати світ без насильства, з розумом культури та силою любові. Від Аушвіца здіймається новий горизонт гуманності для наших країн! Від цього міста починається рух сердець, який прагне заразити інших молодих людей, таких як ми, щоб бути кращими та зробити більш людяними наші країни у Європі миру!
Ольга МАКАР
