У Львові буде презентовано перше наукове видання творів Інокентія Гізеля - видатного українського мислителя XVII століття

У рамках Форуму видавців у Львові, 14 вересня,  відбудеться презентація першого наукового видання вибраних творів Інокентія Ґізеля – православного церковного діяча, інтелектуала, яскравого представника української барокової культури. Спеціальним гостем заходу буде архієпископ Ігор (Ісіченко).

Інокентій Ґізель був вихованцем і соратником Петра Могили у справі розбудови української Церкви, одним із перших ректорів Києво-Могилянського колегіуму, архімандритом Києво-Печерської Лаври. Твори Ґізеля опубліковано у 3-х томах (4-х книгах).

Презентоване видання являє собою першу спробу комплексного вивчення інтелектуальної спадщини Інокентія Ґізеля. Для публікації та відповідного аналізу було обрано твори Ґізеля, у яких найповніше відображено його погляди про природу людини, ієрархію моральних та суспільних цінностей. Це написаний церковнослов’янською мовою богословський трактат «Мир з Богом чоловіку» (1-й том, 1-ша та 2-га книги) та латиномовний філософський курс «Твір про всю філософію» (2-й том). Обидва тексти публікуються в оригіналі та у перекладі сучасною українською мовою. Як додаток до видання також включено укладений староукраїнською мовою посібник «Наука про тайну святого покаяння», який було опубліковано за благословення Ґізеля (1-й том, 1-ша книга).

 До 3-го тому цього видання увійшли праці сучасних українських і зарубіжних (з Італії, Канади, Німеччини та Росії) учених, присвячені творчості Інокентія Ґізеля. Їх можна умовно поділити на декілька блоків: статті, присвячені ролі Ґізеля у становленні ранньомодерної української культури; статті, у яких досліджується його філософська спадщина; дослідження написаних ним чи за його ініціативи богословських текстів; дослідження, присвячене аналізові мови, якою написано текст «Науки про покаяння…»; книгознавчі дослідження та матеріяли, зокрема каталог збережених примірників видань «Мир з Богом чоловіку» та «Наука про покаяння». Кожен том супроводжується коментарями, поданими у примітках, та розгорнутим науково-довідковим матеріалом, у т.ч. різного роду покажчиками та словниками.

За словами упорядника видання професора Лариси Довгої, українська духовна культура XVII ст. впродовж останніх десятиліть стала одним з пріоритетних напрямків дослідження для істориків, філологів та філософів. Проте активізація інтересу до української культури поки що майже не спричинилася ані до публікації текстів, ані до поглибленого вивчення творчості окремих авторів. Видання вибраних творів Інокентія Ґізеля покликане бодай частково закрити цю лакуну.

Над виданням працювали науковці з декількох країн світу. Це перший в Україні проект, який взорується на сучасну європейську практику публікації середньовічних та ранньомодерних філософських і богословських текстів.

Книга буде корисною для всіх, хто цікавиться українською культурою ранньомодерного періоду.

Презентація відбудеться 14 вересня о 16.00 год. у Голубому залі Палацу Потоцьких, вул. Коперніка, 17.

Довідка

Інокентій Ґізель (бл.1600 — 18 (28) листопада 1683) — український православний діяч. Вчений-богослов, філософ, історик. Священнослужитель Київської митрополії, архімандрит Києво-Печерської лаври (1656—1683). Автор першого в Україні підручника з морального богослов‘я. Закінчив Києво-Могилянську Колегію, згодом деякий час навчався за кордоном. За дорученням православного київського митрополита Петра Могили керував Печерською друкарнею. 1645—1650 — професор і ректор (з 1646 р.) Києво-Могилянської колегії, де, зокрема, прочитав повний курс філософії. З 1656 р. — архімандрит Києво-Печерської Лаври. У своїх розмірковуваннях Ґізель використовував філософську спадщину античності, патристики, іспанської схоластики. Ґізель був одним з найосвіченіших людей в Україні XVII століття. Автор філософської праці: «Твір про всю філософію» (1645—1647), богословського трактату «Мир з Богом чоловіку» (1669), полемічного твору «Правдива віра» (1668) та історичної праці «Синопсис» (1674). Будучи архімандритом Києво-Печерської Лаври Інокентій Ґізель боронив автономію Київської Церкви, наполягав на збереженні її підпорядкування Константинопольському Патріарху.