Українські церковні видання XV — поч. XX ст. доступні онлайн
Тарас Тимо
За останні роки ми спостерігали розвиток низки проєктів, спрямованих на оцифрування рукописної і давньої друкованої кириличної книги. Тут слід згадати насамперед великі глобальні ініціативи, як от Hill Manuscript Museum and Library, в рамках якої було оцифровано, зокрема, рукописні колекції Львівської Національної наукової бібліотеки України ім. Василя Стефаника, Національного музеї у Львові ім. Андрея Шептицького, Львівського історичного музею та низки інших музеї України. Згідно з правилами проєкту, оцифровані джерела не розміщуються у вільному доступу в інтернеті, однак доступні дослідникам через індивідуальні запити на сайт проєкту, або ж через запити в українські бібліотеки та музеї, які є правовласниками цих рукописів.
З українських бібліотек, сайт Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського містить значну кількість відсканованих давніх рукописів і стародруків, однак його технічна доступність останнім часом доволі проблематична (імовірно, через систематичні перебої з електроенергією). Окремо слід згадати Бібліотеку Стародрук — амбітний проєкт, що має на меті оцифрувати і опублікувати онлайн всі книги церковнослов’янською, староукраїнською, польською і латинською мовами, надруковані на території сучасної України з 1574 по 1800 р. Організатор проєкту оцінюють кількість таких книг у 4000 одиниць. Станом на 28 листопада 2024 р. цей ресурс вміщає 380 книг, лише незначна частина з яких — літургійні кириличні видання.
Влітку 2023 року, за підтримки міжнародної фундації Аліф та у співпраці з Національним музеєм у Львові ім. Андрея Шептицького, розпочався проєкт з оцифрування і розміщення у вільному доступі в інтернеті частини колекції стародруків цього музею. Його мета полягала у тому, щоб створити невеликий, але практичний ресурс для науковців і студентів, зацікавлених українською церковною традицією, зокрема, літургійною книгою. Восени 2024 р. проєкт завершено створенням депозитарію кириличних стародруків Національного музею у Львові, в який включено найбільш цінні джерела з цієї збірки: Ірмолої, Требники, Служебники, Тріоді, Октоїхи і Антологіони (Мінеї), а також збірники святоотцівських текстів, проповідей, літургійні Устави і Типікони. Наукові описи до оцифрованих джерел зроблені науковими працівниками Національного музею у Львові. Фотографування стародруків здійснив Максим Тимо.
Потрапити на цей ресурс можна зі стартової сторінки www.starodruk.site або ж через сайт бібліотеки Українського католицького університету. На сьогодні на цьому репозитарії доступно біля 120 джерел, від перших кириличних стародруків XV ст. і до літургійних видань митрополита Андрея Шептицького початку XX ст. Найстарше джерело – «Місяцеслов», надрукований у Кракові в друкарні Ш Фіоля 1491 р. Її вважають першою у світі друкарнею, що у 1490-их рр. видавала книги кирилицею. Інші джерела походять із друкарень Львова, Почаєва, Унева, Перемишля та інших центрів кириличного книгодрукування XVI-XVIII ст.
Команда проєкту планує і далі розвивати ресурс, доповнюючи його новими оцифрованими джерелами.
Цей ресурс може бути цінним для дослідників літургії і богослов’я, історії книгодрукування в Україні, розвитку української мови і культури. Нещодавно відбулася публічна презентація проєкту перед студентам Філософсько-богословського факультету УКУ та Львівської духовної семінарії Святого Духа (фото).
Про автора: Тарас Тимо, доктор богослов'я, ініціатор і керівник проєкту
