Нещодавно у Львові презентували нову працю Ліліани Гентош «Митрополит Шептицький 1923-1939. Випробування ідеалів». Захід відбувся за підтримки Кафедри церковної історії УКУ та Інституту історії Церкви.
Нещодавно у Львові презентували нову працю Ліліани Гентош «Митрополит Шептицький 1923-1939. Випробування ідеалів». Захід відбувся за підтримки Кафедри церковної історії УКУ та Інституту історії Церкви. В обговоренні взяли участь о. Іван Дацько, президент Інституту екуменічних студій, Ярослав Кіт, організатор літньої школи «Соціальна думка Митрополита Андрея Шептицького», та історик і журналіст Василь Расевич.
Монографія львівського історика Ліліани Гентош є спробою написання сучасної біографії Митрополита. У праці зроблений акцент на міжвоєнний період діяльності 1923-1939 роки, оскільки саме тоді, на думку науковця, діяльність владики набула розквіту у всіх сферах: Церква, суспільство, культура, економіка, освіта. У той самий час остаточно сформувалися його візії і плани стосовно реформування Греко-Католицької Церкви та його бачення діалогу з Православним світом. Та окресленим часовим проміжком авторка не обмежується. Задля того, щоб ширше і більш вмотивовано представити ті чи інші ситуації, дилеми чи вибори, які ставали перед Андреєм Шептицьким, дослідниця повертається в минуле, чи, навпаки, робить проекцію на майбутні події в житті владики. За словами, Л. Гентош, у цій праці її завданням було не просто по-науковому і сухо представити окремий період життя Митрополита, але зробити так, щоб цей текст був цікавий для ширшого кола читачів. Тому у книзі є спроби описати психологічний портрет постаті, риси характеру, життєві орієнтири та упередження.
«Для мене найцікавішим було відкривати світ думок, поглядів й естетичних смаків митрополита, - пояснила Ліліана Гентош. - Я намагалася, щоб читач побачив Шептицького не всесильним князем Церкви, заглибленим у молитовні практики, а людиною, що мужньо переносила складні недуги, майже постійно потерпала від болю і хвороб. Митрополит також час до часу переживав розчарування та відчуття пригніченості. Його погляди та дії не завжди знаходили розуміння. Шептицький не був ні непомильним, ні всезнаючим, його дорога не була шляхом переможних звершень. Однак, митрополит був людиною надзвичайних якостей, його непохитність і виняткова мужність, впевненість у власних переконаннях були гідними подиву».
На питання, чому у назві книги вжито вислів «випробування ідеалів», Л. Гентош відповідає:
«На перший погляд може видатися, що найбільшим випробуванням була Друга світова війна. Але я взяла саме міжвоєнну добу, а не воєнну, чому? Бо завершальний період його життя – воєнний час - це вже не випробування, а остання боротьба, яку провадив до кінця свого життя. А перші серйозні випробування для Митрополита були якраз у міжвоєнний період. Тоді Церква переживала радикальні зміни, були неабиякі суперечки і проблеми між священством. Він розумів, а інколи передбачав ці шквали, які часом вдавалося спрямувати у правильне гирло».
Історик Ярослав Кіт у своєму відгуці на нову працю про Митрополита звернув увагу на дуже вдалу збалансованість використаних джерел, серед яких фактично в однаковій кількості використані матеріали і Ватиканських архівів (включно з архівом Конгрегації Східних Церков), і Центрального державного історичного архіву у Львові. До речі, усі присутні на презентації погодилися, що в останньому архіві працювати доволі важко, оскільки деякі важливі чи унікальні документи часом непомічені або загублені через нехлюйство працівників закладу. Так, до прикладу, Л. Гентош знайшла унікальну картку щодо ставлення Митрополита до Голодомору 1932-1933 років у зовсім невідповідному для цього розділі.
Продовжуючи свій відгук до книжки, Ярослав Кіт зауважив:
«Ця праця міждисциплінарна, бо тут є церковна історія, дипломатична історія, суспільна історія. Читається, як серіал. Мінімум суб’єктивізму в джерельній базі. Безсторонність автора у відборі необхідних джерел. У книжці не залишилися поза увагою і складні відносини із тогочасною владою. Заслуговує подиву перевтілення автора в активного спостерігача епохи, що зменшує сучасну суб’єктивізацію історії. Тут я читав про Шептицького, який мріє і хворіє, діє і завершує. Відповідальність Митрополита за виклики модерної доби вражає, і це теж описано в книзі. Використано багато текстів з послань Андрея Шептицького, чого я, чесно кажучи, не очікував, бо розраховував суто на листування і матеріали архівів».
Своїми враженнями від прочитаного і заувагами поділився публіцист Василь Расевич:
«Без академічної історії публічна історія неможлива і навіть шкідлива. Ця ж праця є гарним зразком академічної історії у доступному для широкої публіки стилі. Для мене корисно, що тут проаналізовані документи французькою, італійською мовами¸ яких я не знаю, а отже не можу читати велику частину листів Шептицького в оригіналі. Тепер я можу дізнатися ширше про його справи і думки. У праці дуже добре представлені моральні дилеми Митрополита: реакція на хвилю саботажів проти поляків, виклики інтегрального націоналізму, конфлікт Шептицького як архиєрея і духовного настоятеля ОУН. Ліліана дуже добре показала, що владика Андрей не підтримував інтегрального націоналізму, оскільки в цій ідеології в центрі є не Бог, а нація, що веде до абсолютизації влади і держави, а отже до тоталітаризму. Розділ про фінансову-економічну діяльність читається просто, як детектив. Шептицький, виявляється, міг провертати неймовірні справи… Прекрасна тема, яку теж представила авторка, - візантинізм як модернізація».
За словами о. Івана Дацька, нова біографія Митрополита дає безліч нових поштовхів для наукових досліджень і, на його думку, є кращою, ніж книга Кирила Королевського, що її переклали і видали минулого року:
«Ви є знаменитий історик, Ви справді є на рівні найкращих істориків. Ви маєте добре перо, і я не ліплю Вам компліменти! Я волів би читати Вашу книжку, а не дивитися на Джеймс Бонда. Що мене особливо вразило? Як Ви розглядаєте ставлення Митрополита до модернізму! Вам вдалося показати особливості цієї течії в галицько-українському контексті, Вам вдалося наголосити на важливості цієї модернізації-візантинізації заради порятунку автентичності Греко-Католицької Церкви на Галичині у той час. Добре, що звернули увагу і на ставлення владики Андрея до Росії, яке геть не було традиційно галицьким… Адже подиву варте оце його прагнення допомогти деяким прогресивним російським колам створити свою «католицько-православну» Церкву! Щоправда, шкода, що Ви опустили тему про внутрішню ситуацію у нашому греко-католицькому єпископаті... А це ще б додатково показало, наскільки Митрополитові часом зі своїми було важко».
Укінці презентації Ліліана Гентош пояснила, що багато подій і розширення деяких тем вона оминала зумисно, оскільки книга стала б ще більшою, та й окремі питання досі залишаються надто недослідженими і суперечливими, щоб їх висвітлювати. Проблеми для наукової праці створюють архіви: львівські – погано впорядковані, ватиканські – або закриті взагалі, або відкриті тільки для обраних. Також на більш широке і ґрунтовне дослідження банально не вистачає фінансування, те ж стосується і друку книжки. Та попри всі труднощі сьогодні перед українським читачем книга «Митрополит Шептицький 1923-1939. Випробування ідеалів» - це одна з найкращих, якщо не єдина дотепер, біографія, яка буде цікава не тільки для науковців чи дослідників цієї теми, але й для пересічних людей, які хочуть отримати більш фахову та небанальну інформацію про Митрополита та ГКЦ в Україні.
Довідка: Ліліана Гентош, кандидат історичних наук за спеціальністю всесвітня історія, співробітник Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені І. Франка, автор монографії «Ватикан і виклики модерності. Східноєвропейська політика папи Бенедикта ХV та українсько-польський конфлікт у Галичині (1914-1923 рр.)», опублікувала низку наукових статей з історії Греко-католицької та Католицької Церков, міжнаціональних та міжконфесійних відносин. Багато років вивчає українські, польські та ватиканські архівні збірки, результати досліджень були видані українською, польською, німецькою та англійською мовами.
Ніна ПОЛІЩУК