У Львові офіційно відкрили XV Екуменічний соціальний тиждень
Форум розпочався однойменною дискусією, мета якої – осмислити роль ідентичності у сучасному суспільстві, яке, незважаючи на динамічні зміни, потребує справжнього діалогу, поваги до традиційних цінностей різноманітних спільнот та переосмислення майбутніх перспектив спілкування й співпраці.
«Ідентичність мандрівна – бо супроводжує рух Церкви. Отож, мандрування об’єднує всі рівні ідентичності. Покликання Екуменічного соціального тижня – поглянути, як різні ідентичності перетинаються і збагачують одна одну», — наголосив д-р Павло Смицнюк, директор Інституту екуменічних студій УКУ, модератор заходу.
«Сьогодні екуменічне питання є одним з тих, які змінюються через всю війну. Український спротив і жертва стали епіцентром глобальних змін. Екуменічний соціальний тиждень відкриває серця на долю біженців. Нехай ЕСТ буде екуменізмом справедливості, відкритих поглядів, гострого ума. Нехай Господь благословить», — привітав владика Борис Ґудзяк, Митрополит Філадельфійський УГКЦ, Президент УКУ.
«Є багато людей, які покинули свої домівки. Але кожна людина особисто переживає те, що відбувається довкруги. Ми хочемо бачити людину з її проблемами, труднощами, страхами. Важливо, щоб ми поглянули з тої перспективи, яка в центрі уваги завжди бачить людину, конкретну особу. Дивлячись в очі тому, хто є у потребі, розгублений, ми шукаємо різних способів, щоб кожній людині допомогти. Без цієї перспективи вся наша праця не матиме сенсу. Спільно, разом – для кожної особи зокрема», — висловився о. д-р Богдан Прах, ректор Українського католицького університету.
«Дякую, що наш Екуменічний соціальний тиждень відбувається. Це великий плюс, враховуючи ситуацію. Ми серйозно аналізуємо наслідки ядерної атаки, про яку нас попереджають. Тепер я по-іншому розумію, що таке служіння. Всі ми об’єднані служінням заради людини, створеної за подобою Господа. Якщо ти якісно служиш – це пришвидшує перемогу», — звернувся до учасників події Андрій Садовий, міський голова Львова.
«Подяка. Благодать. Ідентичність. Дякуємо Богу, що вже 15-й рік ми збираємося. Дякуємо ректору, що нас підтримує. Дякую всьому Інституту екуменічних студій, який його організував. Після війни українська людина, українська нація буде іншою. Тож з екуменічної точки зору наше основне завдання – примиритися», — висловився о. д-р Іван Дацько, президент Інституту екуменічних студій Українського Католицького Університету.
«Міжнародний форум XV Екуменічного соціального тижня цього року присвячений надзвичайно актуальній темі. Темі, що стала больовою точкою, і зокрема через це не втрачає своєї актуальності – «Мандрівна ідентичність: осмислення смислів і цінностей». У жовтні 2022 року це означає більше, ніж згадка про переплетіння європейської історії. Адже війна Росії проти України, що з порушенням міжнародного права триває вже понад сім місяців, змусила мільйони українок і українців шукати притулку у вигнанні. Часто вони змогли взяти із собою лише найнеобхідніше – сумку, валізу. Але ідентичність, спогади про Батьківщину і власні традиції постійно залишаються з ними. Я щиро дякую нашим українським партнерам за надійну співпрацю й бажаю Міжнародному форуму 15-го Екуменічного тижня успіхів і сподіваюсь, що тодішнє пробудження Європи отримає своє продовження у сьогоденні для того, щоб забезпечити гідне майбутнє Україні у вільній і демократичній Європі», — зауважив проф. д-р Ганс-Герт Петтерінг, екс-президент Європарламенту, голова Фонду Конрада Аденауера (2010-2017).
Панелісти події детально висловилися щодо основних духовних посилів та конструктивних викликів події.
«Говорити про ідентичність українців непросто. Українська ідентичність – мозаїчна, плюралістична. Наша ідентичність мінлива. Наше прагнення до незалежності завжди мало європейську орієнтацію. Європейський вибір України не суперечить факторові, що у нас співіснують різні політичні культури, наче батьківські та материнські гени. Ознаки нашої мандрівної ідентичності – мінливі та динамічні. Формула Київської синтези ідентичності полягає у пошані до розмаїття. Наша мета – не безконфліктне суспільство, а грамотний контроль конфлікту. Ми живемо одночасно у війні, де неможливо знайти компроміс із ворогом, але й у мирі між самими собою. Українцям властивий внутрішній резонанс – це довів і досвід Майданів. Наше суспільство важко консолідувати, але коли у нас з’являється спільна мета – ми знаходимо один вектор дії. Наш блискавичний внутрішній резонанс – вміння грамотно управляти своїми відмінностями, але для цього нам потрібна віра у перемогу добра.
Сьогодні очевидно, що Росія приречена. Проте роль України в майбутній трансформації України ще до кінця не осмислена ні світом, ні нами самими. Ми повинні допомогти світові встояти перед Голіафом та побороти страх перед ним, перед неконтрольованим розпадом Росії. Ми не повинні будувати мури, як незмінна «російська залізна завіса». Наша інклюзивна ідентичність, концепція безпеки, спосіб досягнути динамічного синтезу цивілізацій – узгодження взаємосуперечливих ознак, повага до цінностей. Вперше в нашій історії наша мозаїчна мандрівна ідентичність – спосіб об’єднати світ», — підкреслив проф. Мирослав Маринович, віцеректор Українського католицького університету.
«Навіть у часі війни потрібно готуватися до миру, не варто зосереджуватися на динаміці насильства. Ми можемо жити цінностями свободи, примирення, дружби, солідарності. Але ці слова відповідають певним історичним обставинам. Звичайно, немає нічого поганого в ідеї соціальної справедливості, але досвід впливає на зміну нашої ідентичності. Якщо ми хочемо вистояти, об’єднатися, ми повинні розуміти, що між нами є велика різниця, але й велика єдність. Коли ми говоримо про ідентичність, слід осмислити, що вона мешкає завдяки двом полюсам: наша успадкована ідентичність; те, ким ми хотіли б бути. Цю полюси завжди перебувають у напрузі. Ідентичність не визначити лише історією, це обмежує нас. Важливо уникати статичного розуміння ідентичності, зафіксована ідентичність – завжди авторитарна. Ми повинні бути самокритичними, конструктивними. Лише відкриті суспільства краще справляються із викликами. Мислителі Мартін Бубер та Еммануель Левінас переконували, що, обдумуючи ідентичність, ми повинні враховувати перспективи інших. Діалог з іншими – не може бути закритим наративом, ми повинні вслухатися у досвіди інших», — розповів Йорг Луер, голова німецької комісії «Справедливість та мир», представник Римсько-Католицької Конференції Єпископату Німеччини.
«Криза стабільності та ідея Європи сьогодні – це питання також й соціології та соціальної теорії. Ідея Європи від початку російського вторгнення на територію України піддається сумніву. Що сьогодні може означати «європейська ідентичність»? Тривалий мир у Європі від 1945 року був важливим досягненням. Процвітання демократії зіграло важливу роль у цьому питанні. Питання Європи як мирного проекту, звісно ж, варто переоцінити у наш модерний час. Ми повинні переглянути структурні перспективи миру. Відносний мир, встановлений в Європі, на основі політичної та економічної стабільності, не існує сьогодні. Не варто плутати стабільність із миром. Після 1945 року ми спостерігаємо новий вид війни – «холодну війну». Баланс капіталізму та демократії забезпечив мир. Сучасна нестабільність включає не лише війну, але й екологічну кризу, питання пандемії тощо. Багатьма різними сторонами війна в Україні кидає виклик космополітизму. В Росії вирує атмосфера, яка перегукується із атмосферою «білого націоналізму» в Сполучних Штатах. Я вважаю, що космополітизм є реальністю сучасного суспільства, але мир варто захищати. Парадокс миру полягає в тому, що інколи він потребує військових дій, щоб бути реалізованим. НАТО, Європа повинні ствердити свою ідентичність. Нова європейська ідентичність, як і космополітизм, мають важливу характеристику – емпатію до тих, хто переживає складні часи. Європа є пост-західною, вона більше не визначається контекстом «холодної війни». Міжцивілізаційне сузір’я включає також і зв’язок з Росією. Європа повинна усвідомити дружність, гостинність, але й свою ідентичність», — запевнив д-р Жерар Деланті, професор соціології та соціальної і політичної думки в Університеті Сассекса (Велика Британія).
Нагадуємо, цьогорічний Екуменічний Форум триватиме протягом 3-7 жовтня в гібридному форматі (м. Львів, онлайн) та буде поділений на три основні блоки:
Блок І. Грані ідентичності: релігійна, національна, етнічна, культурна, політична;
Блок ІІ. Ідентичність, війна та міграція;
Блок ІІІ. Роль та вплив соціальних інститутів на формування ідентичності.
