У Львові вшанували пам'ять Патріарха УАПЦ Димитрія

27 лютого Львівська архиєпархія Української Автокефальної Православної Церкви відзначала 10-у річницю з дня упокоєння Патріарха УАПЦ Димитрія (Яреми). На урочистості з Харкова прибув архиєпископ Ігор (Ісіченко).

Заходи розпочались о восьмій годині ранку літургією, яку відслужив архиєпископ Ігор у співслужінні священиків - прот. Валерія Копійки з Києва та прот. Дмитра Лисака з Тернополя - в львівському храмі Святих Петра і Павла, в якому Патріарх Димитрій був настоятелем впродовж 24-х років. У тому ж храмі о десятій годині літургію відслужив правлячий архиєрей львівської єпархії архиєпископ Макарій (Малетич). О 12 годині єпископи Ігор (Ісіченко) та Макарій (Малетич) спільно відслужили панахиду на могилі Патріарха  Димитрія.

У меморіальних заходах в Петропавлівському храмі взяв участь мер міста Львова Андрій Садовий, який у слові до громади пригадав важливість вкладу Патріарха Димитрія у збереження та розвиток духовної культури жителів міста   в часи радянського атеїстичного тоталітарного режиму. На заходах в храмі Святих Петра і Павла були присутні віруючі з усіх районів львівської області, а також гості з Києва, Харкова, Миколаєва, Кіровограду, Тернополя та Івано-Франківщини.

Заходи зі вшанування пам‘яті Патріарха продовжились меморіальною академією у Львівському державному палаці культури учнівської молоді. Академія розпочалась із благословення архиєпископа львівського Макарія (Малетича). В своєму слові до присутніх архиєрей  назвав покійного Патріарха Димитрія великим сином України, який боровся за правду і справедливість, а також закликав всіх до цієї боротьби.

«Сьогодні в Україні є ще Патріарх, є Предстоятель, є єпископи, але наступника, який міг би замінити цю людину, немає. …Мені як єпископу прикро, що ці заходи відбуваються тільки в нашій єпархії, і я дякую владиці Ігорю, що він завітав до нас. Прикро, що Євген Сверстюк приїхав до нас, а не ми до нього. Як це було б славно, якби ці заходи відбувались в нашій столиці, в Києві. Але, сподіваюсь, що наступні роковини ми відзначатимемо там, де була інтронізація Патріарха Димитрія», -  наголосив архиєпископ Макарій. На завершення львівський владика з сумом додав, що не так уявляв собі розвиток УАПЦ Патріарх Димитрій, як це є сьогодні.

«Він хотів, щоб наша Церква об’єдналась із УПЦ в США, і так вона могла б подолати канонічну ізоляцію, або прямо звернутись до Вселенського Патріарха, щоб він взяв УАПЦ під свою опіку». Архиєпископ Макарій підсумував, що хоч і робились певні кроки в цьому напрямку, на сьогодні справи ще далекі від того, як бачив майбутнє Церкви Патріарх Димитрій.

Після владики Макарія своїми думками про Патріарха Димитрія з присутніми поділився архиєпископ Харківський і Полтавський Ігор (Ісіченко). Владика розпочав промову із запитання: чи вважав священик Володимир Ярема, який 1989 року став на чолі відродження УАПЦ, що його головна місія ще попереду? Відповідаючи на це запитання, архиєпископ наголосив, що влітку 1993 року Українська Автокефальна Православна Церква виглядала майже цілком знищеною, на догоду церковним проектам Президента Леоніда Кравчука. «Церква не мала своєї єпархіальної структури, була позбавлена адміністративного центру, юридичних прав і майна. Політичні лідери Народного руху та дочірніх партій, переконані в продуктивності ідеї штучно створеної УПЦ КП, розглядали вірність УАПЦ, як підживлену ззовні патологію, а саму УАПЦ, як анахронізм, що ось-ось припинить своє існування.За цих умов згоджуватись на предстоятельство означало свідомо йти на наругу. На безкомпромісний конфлікт із владою. Як любив говорити о. Володимир: "Іти з мотикою на сонце"», - додав владика Ігор.

Він також зазначив, що Патріарх наполегливо шукав виходу з канонічної ізоляції УАПЦ: «Шлях розколу, перспективу самодостатнього існування православної спільноти поза єдністю із іншими Православними Церквами Патріарх Димитрій відкидав». На завершення архиєпископ Харківський пригадав всім настанови Патріарха: щоб Церква була чистою, Божою, а тим більше - Церква українського народу.

У подячному слові архиєпископу Ігорю ведуча вечора пам'яті Роксоляна Лабай-Лазуркевич підкреслила, що «інтелектуальна єдність цих двох мужів, владики Ігоря (Ісіченка) - зі Східної України та Патріарха Димитрія - і з Західної, ніби засвідчує єдність самої України».

Думками про спільні роки парафіяльного служіння разом із майбутнім Патріархом УАПЦ о. Володимиром (Яремою) поділився настоятель храму Святих Петра і Павла протоєрей Микола Кавчак.  О. Микола розповів про свій життєвий шлях до священства, в якому зразком для нього був настоятель Петропавлівської церкви Львова – о. Володимир Ярема, аж до моменту, коли він став свідком таємного монашого постригу майбутнього Патріарха. О. Микола Кавчак після постригу став духівником свого колишнього духовного наставника. «Вибір 77-ми літнього старця став початком нового відродження нашого церковного життя і його тернистої дороги аж до кінця», - наголосив він.

У своєму емоційному виступі голова львівського ставропігійного братства ім.. Апостола Андрія Первозванного, член Патріаршої ради УАПЦ Роман Максимович змалював присутнім живий портрет покійного Патріарха, як він сумував за зруйнованим рідним краєм на Сяноччині, а також про непересічні знання Патріарха церковного мистецтва та архітектури. «А потім настав 1947 рік. Маючи художню освіту, він міг собі спокійно сісти в Національному музеї і займатися мистецтвом. Але він бачив своє покликання в іншому – у служінні Церкві й народу. Так, бо в той час служити в Церкві, то треба було щиро себе присвятити і служінню народу», - зазначив Роман Максимович.

Він пригадав, як на кожне богослужіння зі всього міста збирались люди, щоб почути хоч кілька слів від о. Володимира Яреми, який говорив всупереч тотальній радянські пропаганді правду про історію України.

Відомий український публіцист, дисидент та близький соратник Патріарха Димитрія Євген Сверстюк поділився з присутніми роздумами про харизму та про дар до наукових досліджень покійного Патріарха. «Патріарх Димитрій від початку був поставлений в дуже сумнівне становище, як вже було сказано. Не тому, що не було належного почету, який «грає короля», взагалі не було почету. Але й тому, що не було належного розуміння його місії - відновити дух і віру УАПЦ».

Євген Сверстюк також розповів кілька історії, як покійний Глава УАПЦ зачаровував оточення своєю простотою і відкритістю. Цитуючи одного із чиновників державного департаменту у справах релігій, який говорив, що «Патріарх справді має в собі щось, що «світить», і хочеться слухати його і вірити йому», Євген Сверстюк закінчив виступ. На завершення він також пригадав присутнім слова Патріарха Димитрія: «Будьте справжніми, треба вірити і діяти відповідно до віри».

Спільним  виконання  «Вічная пам’ять» та «Боже Великий Єдиний» завершився  вечір пам’яті, присвячений Патріарху Української Автокефальної Православної Церкви Димитрію (Яремі). 

Про прес-конференцію архиєпископа Ігоря (Ісіченка) на тему: «Чи загрожує існуванню Української Церкви на Сході зміна релігійної політики Президента України», яка також відбулась в цей день, читайте завтра в окремому ексклюзивному матеріалі РІСУ