У Мусорівцях на Тернопільщині землю під храмом, який утримує УПЦ (МП), віддали УПЦ КП (оновлено)
ТЕРНОПІЛЬ – Сесія сільради 14 січня вирішила надати землю під храмом у Мусорівцях громаді УПЦ Київського Патріархату. За відповідне рішення проголосували 9 з 13 депутатів ради, 4 – утримались. Утім, конфлікт за церкву Покрова Пресвятої Богородиці у вказаному селі у Збаразькому районі Тернопільської області не обмежується тільки суперечкою між УПЦ (МП) та УПЦ КП. Виявляється, що жодних дозволів на будівництво церкви, яке тривало з 1996 до 2009 року, ніхто не давав, тому ця споруда, як стверджують у сільраді, є самобудом, — повідомляє кореспондент РІСУ Володимир Мороз.
“Сесія сільської ради вирішила надати землю під храмом громаді Київського Патріархату. Рішення вступає в дію через 10 днів після прийняття. Рішення є підставою для виготовлення належних документів на храм. Тепер землевпорядна організація має виготовити проект відведення земельної ділянки. Потім цей проект має затвердити сесія сільради і надати ділянку у постійне користування для виготовлення відповідного держакта. Офіційно храм не існує, але кожного разу, коли там відправа – через нього виникають суперечки. Як тільки богослужіння – міліцію викликають,” – розповідає сільський голова Іван Гарматюк.
Сварка за церкву виникла після того, як будівлю зусиллями громади усього села звели і почали вирішувати, до якої конфесії має належати парафія: Московського чи Київського Патріархату. Як наслідок, 3 січня у селі дійшло до того, що представники громади Київського Патріархату намагалися силоміць увійти до храму, а їх опоненти – силоміць не впустити. Дійшло до шарпанини за участю приїжджих “свободівців”. Зі сторони УПЦ (МП) у храмі чергують приїжджі охоронці, за чутками – з Почаєва.
“На вікна і двері поставили грати, щоб ніхто не зайшов. Громади свяряться між собою, а зі сторони УПЦ (Московського Патріархату) є більша агресивність. Вони і нас постійно звинувачують,” – каже І. Гарматюк.
І справді, представники УПЦ (МП) вважають, що сільрада підтримує саме Київський Патріархат.
“Голова сільради відіграє активну участь у створенні конфліктної ситуації, відстоюючи позицію УПЦ КП. Він кувалдою збивав замки на дверях храму. Коли силоміць захопити церкву не вдалося, він вдався до різного роду інсинуацій щодо нібито відсутності документів у громади УПЦ на будівництво церкви. Насправді увесь пакет документів у нашої громади є,” – розповідає отець Степан Балан, який тимчасово виконував обов’язки настоятеля парафії у Мусорівцях і допомагає тепер на парафії.
Отець Степан каже, що на сході села 30 листопада 2009 року, що зібрали з ініціативи УПЦ КП та влади, прийняли, за його словами, виважене рішення про проведення богослужінь громадою УПЦ КП у старій церкві.
“Це рішення узгодили обидві громади. Слід зазначити, що на сході села якраз і було з’ясовано реальне співвідношення — 50 на 50, серед вірних УПЦ та УПЦ КП. Люди полегшено зітхнули, їх уже не роз’єднуватиме питання почергового богослужіння, священики потиснули один одному руки, голова Збаразької райдержадміністрації п. Островський запевнив, що, як представник влади, гарантує належне юридичне оформлення і контроль за подальшим виконанням сторонами рішення, прийнятого загальними зборами села. Рішення підписали представники обласної та районної влади, представники громади УПЦ. Та в останній момент представник УПЦ КП Святослав Швець, всупереч згоді членів громади УПЦ КП, навідріз відмовився ставити підпис, чим і унеможливив початок виходу із конфлікту. Цей перебіг подій яскраво свідчить, що не мешканцям села Мусорівці, а комусь ззовні, як то кажуть, «зверху», не сподобався такий варіант виходу із конфліктної ситуації,” – говорить отець С. Балан.
Сільський голова і голова Збаразької райдержадміністрації Олег Островський та начальник відділу у справах релігій і національностей обладміністрації Ігор Кульчицький кажуть, що УПЦ (МП) на почергові богослужіння у новому храмі не погоджується. Вочевидь, що у скаргах на сільраду в УПЦ (МП) не враховують і того, що сільського голову та депутатів обирали самі ж жителі села. І за словами сільського голови і голови Збаразької райадміністрації та начальника відділу у справах релігій і національностей обладміністрації, прихожан Київського Патріархату у Мусорівцях – більшість.
“Не можу точно сказати скільки”, – говорить І. Гарматюк.
Отець С. Балан каже, що вірних обох громад – приблизно порівну, а настоятель парафії УПЦ КП отець Святослав Швець вказує, що з 138 жителів виборчого віку приблизно 100 – за Київський Патріархат, приблизно 20 – за Московський, а решту – вагаються.
“Єдине, що на кілька осіб цифри можуть різнитися, бо останнім часом кілька прихожан вмерли. Коли будували церкву, то люди думали, що вона буде українською, а не московською,” – розповідає отець С. Швець.
Щодо конфлікту за участю свободівців, то священик пояснює, що представники громади УПЦ КП зверталися за допомогою до депутатів місцевих рад і підтримали їх тільки у ВО “Свобода”.
“Ми неодноразово зверталися на усі телеканали, у пресу. Так, я давав інтерв’ю каналу “Інтер”, а вони позиції нашої громади навіть не подали. Гра йде в одні ворота. Ми не хотіли їх виганяти з храму, але хочемо молитися у церкві, яку будували. Вони ж нам не дали зайти у храм навіть помолитися за жертви голодомору,” – продовжує він.
Зрештою, на днях громада УПЦ (МП) таки подала до суду на Збаразьке БТІ, яке відмовило їй у видачі свідоцтва на право власності на храм через брак належних документів, каже сільський голова. В УПЦ (МП) свій позов наразі не коментують. Слухання у справі призначили на 27 січня у Тернопільському господарському суді.
У прес-службі Тернопільсько-Кременецької єпархії УПЦ (МП) наголошують, що рішення сесії сільради — нелегітимне, адже вказану ділянку уже виділяли для їхньої громади.
“25 січня 1996 року Капустинецька сільська рада Збаразького району надала релігійній громаді УПЦ дозвіл на будівництво нового храму в с. Мусорівці. Відповідно до вимог чинного законодавства були виконані всі необхідні погоджувальні дії для початку ведення будівництва храму, був розроблений та отриманий технічний та будівельний паспорти. У 1996-2009 рр. будівництво храму велося виключно коштом громадян, які входять до складу релігійної громади УПЦ. Довгих 10 років силами та коштами громада УПЦ будувала храм, не жаліючи ані часу, ані власних старань. Парафіяни здавали кошти хто скільки міг: хто по три гривні, а хто й по двісті,” — коментують у прес-службі.
Вочевидь, хто правий у справі вирішить суд.
