У п'ятиріччя хіротонії владика УГКЦ Володимир Груца розповів про служіння та плани

07 квітня, 15:21
Католики
У п'ятиріччя хіротонії владика УГКЦ Володимир Груца розповів про служіння та плани - фото 1
7 квітня 2021 року минає 5 років з дня єпископської хіротонії  владики Володимира Груци, єпископа-помічника Львівської архиєпархії УГКЦ.

«Як єпископ завжди прошу у Бога дару гнучкості», - сказав єрарх в інтерв’ю "Духовній величі Львова".

"Зараз, підсумовуючи п’ятиріччя, мушу відзначити, що цей перший рік після хіротонії був найлегший у моєму служінні. Чому? Спочатку ти до всього приглядаєшся, бачиш все у загальному вимірі, лише згодом починаєш вникати у деталі, у яких є виклики та труднощі. Я маю щирий діалог з вірянами нашої Церкви, абсолютно з різними соціальними верствами. Приємно приїхати у якусь парафію без зустрічей, позапланово, без протоколів. Тоді бачиш стан. ... Часто вірян турбувала економічна ситуація, їхнє фінансове становище. Зараз ми переживаємо пандемію, з огляду на це маємо менше візитацій, але це не означає, що нема контакту з людьми.

До синдрому переживань війни додалися ще синдром пандемії, тобто у іншому, соціальному вимірі, де люди залишилися ізольованими. Ми не повинні цього боятися. У більшості сьогодні постає одне питання — як вижити, навіть не йдеться про матеріальний вимір, а як залишитися жити на цій землі, оскільки статистики від наших лікарів дуже невтішні", - поділився враженнями владика Володимир.

На запитання про підсумки служіння за цих 5 років та про стратегію на наступне п’ятиріччя, владика відповів:

"Я, мабуть, не робив би великих підсумків, однак до цього мене стимулюють журналісти. У тиші пробую проаналізувати це п’ятиріччя. Що тут планувати? Ісус Христос є Той самий вчора, сьогодні, завтра. Він воскрес, ніхто не зможе цього змінити. Також як єпископ перебуваю у послусі Церкви, перебуваю у повній комунікації із Митрополитом Ігорем, нашою Курією, Синодом, тому буду звершувати ці загальні завдання, які від мене вимагає Церква. А, по-друге, потрібно намагатися послужити людям, особливо тим, хто найближчий, — працівникам Курії Львівської Архиєпархії. У нашій редемптористичній духовності, є концепція, де б я не був, щоб не робив, з ким би не був, я є насамперед душпастир, кінцево йдеться про спасіння людської душі, а всі інші стратегії лише цьому служать".