У Раді створюють робочу групу із захисту об’єктів культурної спадщини
Про це заявила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії “Слуга народу” Олена Шуляк, передає Укрінформ з посиланням на сайт політсили.
«Завдання робочої групи – напрацювати законодавчі зміни, які допоможуть розв’язати проблему довільного знищення пам’яток, яка хоча й загострилася внаслідок російської збройної агресії, але не є новою для України внаслідок дій забудовників і сумнівних рішень місцевих рад», - сказала вона.
Як зазначила Шуляк, до робочої групи, крім членів комітету містобудування, увійдуть представники комітету гуманітарної та інформаційної політики, народні депутати, представники Мінвідновлення, Міністерства культури та інформаційної політики, центральних і місцевих органів влади, а також науковці й експерти у сфері культурної спадщини.
«Наша мета – знайти всі законодавчі шпаринки, що дозволяють знищувати пам’ятки заради нового будівництва. Знайти, ліквідувати їх і сформулювати нове, чітке і зрозуміле законодавче поле без шпарин для його обходу», – заявила вона.
За її словами, останнім часом ледь не щомісяця надходять тривожні новини про знесення або спробу знесення чергової памʼятки. В деяких випадках - завдяки суспільному розголосу, злочину вдається запобігти, але є випадки, коли навіть він не допомагає. Натомість, стверджує Шуляк, місцева влада для захисту історичних будівель не робить нічого, а іноді навіть допомагає. Більше того, забудовники дедалі частіше стали оскаржувати судові рішення про заборону знесення. Це, на думку парламентарки, стає негативним трендом і цю схему потрібно присікти.
За її словами, реєстр нерухомих пам'яток України запущено в тестовому режимі 10 квітня 2024 року і для його повноцінного запуску з наявними темпами верифікації даних знадобиться п’ять-десять років. Наразі користувачі можуть не лише ознайомитися з обліковою інформацією, а й побачити охоронні зони об'єкта. Однак поки що є деякі технічні обмеження: ознайомитися з документацією можна лише на об'єкт, дані щодо якого внесено до системи й верифіковано.
Щоб реєстр повноцінно виконував свою пам’яткоохоронну й антикорупційну функцію, крім запуску інформаційно-комунікаційної системи, потрібно реалізувати ще кілька важливих кроків. Зокрема, внести документацію щодо всіх 144 тис. об'єктів, інвентаризувати їх, стосовно деяких оновити інформацію. Дані про майже 105 тис. об'єктів було внесено ще в листопаді 2023 року, але поки що не верифіковано, зазначила Шуляк.
