У Сорбонні вшанували видатного українського святого Паїсія Величковського
Зокрема, з нагоди цього ювілею 9 листопада у центральній будівлі університету Сорбонна проведено міжнародну наукову конференцію на тему «Добротолюбіє та старчество в українських та молдавських землях: До 300-річчя від дня народження прп. Паїсія Величковського».
Як повідомив РІСУ співорганізатор заходу, директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило, конференцію проведено в рамках днів франко-українських наукових досліджень.
Організаторами конференції виступили Практична школа вищих досліджень (École pratique des hautes études, EPHE), яка діє при Міністерстві вищої освіти та наукових досліджень Франції, спільно з Інститутом історії України НАН України (Київ) та Міжнародним інститутом афонської спадщини (Київ).
В рамках конференції виступили французькі та українські науковці. Зокрема, відомий французький вчений, директор Інституту славістики в Парижі д-р П'єр Гонно виступив із доповіддю про давньоукраїнських подвижників прп. Антонія та Феодосія Печерських як перших старців в Київській Русі. Д-р Костянтин Ветошніков виступив із доповіддю на тему "Термін geron /старець в актах Вселенського Патріархату (візантійська та османська епохи)".
Д-р Сергій Шумило виступив із доповіддю про початковий період перебування прп. Паїсія Величковського на Афоні та його перекладацько-літературну діяльність. Зокрема, український вчений вперше представив нещодавно виявлені в архівах невідомі раніше свідчення про заснування прп. Паїсієм на Афоні власних обителей "Кипарис" та св. Костянтина. Також розповів про впливи на молодого Паїсія українських церковних діячів прп. Василія Поляномерульського та єром. Якова (Блонницького), під впливом яких він на Афоні став збирати святоотцівські твори і перекладати їх з давньогрецької на слов'янську мову, створивши на Афоні власну перекладацьку школу.
Відома фахівець з історії церкви ранньомодерного часу д-р Віра Ченцова у своїй доповіді розповіла про видавничу діяльність венеціанської друкарні Антоніо Бортолі та її роль у книгодрукарстві у православному світі. Саме у цій друкарні у Венеції у XVIII ст. були вперше видані грецькою мовою "Філокалія" та інші твори східних отців церкви.
Про оригінальні рукописи прп. Паїсія Величковського, які зберігаються в книгосховищах бібліотеки Російської академії наук (БАН), розповів професор Сорбонни О. Лавров. На тему "Від живого святого до старця: образ чернечої святості в слов'янському християнстві" виступила д-р Іоанна Рапті. З ґрунтовною доповіддю про значення "Філокалії" в грецькому світі, її створення та видатних діячів філокалічного відродження XVIII ст. виступила відома французька вчена проф. Васса Кондума. Про роль румунського вченого Думитру Станілое у вивченні спадщини прп. Паїсія Величковського виступив д-р Іон Дiмiтров.
У конференції також взяли участь представники української громади Парижу. Зокрема, були присутні клірики місцевих православної, греко-католицької та римо-католицької парафій. Також у конференції взяв участь Апостольський адміністратор українських греко-католиків Франції єпископ Гліб (Лончина).
Проведена в рамках днів франко-українських наукових досліджень, конференція стала важливим кроком щодо вивчення та популяризації української духовно-культурної спадщини у Франції. Як наголосив у себе на фейсбук-сторінці один зі співорганізаторів заходу Сергій Шумило, "конференція вийшла дуже змістовною і цікавою. Поставлені на конференції теми були розглянуті досить різнобічно. Важливо, що Україна та її культурна спадщина перебувають в центрі уваги європейських вчених. Париж у цьому посідає одне з провідних місць".
Нагадаємо, що 25 листопада 2022 р. також у Парижі у рамках днів франко-українських наукових досліджень з ініціативи Міжнародного інституту афонської спадщини також буде проведено ще один захід – міжнародний науковий круглий стіл на тему «Києво-Печерський патерик: джерела та контекст». Захід буде приурочений до 800-річчя з часу створення цієї знаменитої давньоукраїнської літературної пам'ятки.
