Українська діаспора Канади та Італії допомагає реставрувати старовинний храм у Львові
Долучилися до збору коштів на відновлення церкви представники українських діаспор в Канаді та Італії. На реконструкцію храму за 5 років вдалося зібрали близько 60 тисяч доларів. Про це інформує сайт української діаспори "Стожари".
У святині потрібно було замінити гонту, облагородити територію та встановити новий паркан. Реставраційними роботами займаються майстри з Косівщини.
Наразі тут тривають роботи з консервації зовнішнього покриття церкви.
“Ми очищаємо від забруднення деревину, проводимо антисептичні дії, а саме боремось з жуком-деревоїдом та покриваємо спеціальним розчином. Сучасними, але на водній основі. Нетоксичними для праці й дуже ефективними, якими вже не раз працювали для виведення жука, плісняви“, – пояснив реставратор Ігор Кушнірук.
Також тут оновили куполи й хрести на даху церкви. Оскільки цей храм розташований на території музею архітектури та побуту, то і його працівники долучилися до оновлення цієї важливої для них історичної пам’ятки.
Директор Музею народної архітектури й побуту ім. К. Шептицького Роман Назаровець сказав: “Вона була перенесена сюди ще в 1930 році завдяки зусиллям науковцям Драгана і Свєнціцького. І це перенесення фінансував митрополит Андрей Шептицький. Музею тоді ще не було“.
Усі роботи з реконструкції планують завершити до кінця вересня. Священнослужителі розповідають, що далі вони планують оновити ще й церкву св. Володимира й Ольги.
Довідка: Свято-Іванівська Лавра Студійського Уставу УГКЦ заснована грамотою митрополитом Андреєм Шептицьким у 1927 році. Для потреб лаври він передав монахам Студитам у власність придбані ним спеціально для цієї цілі землі, а також будинок, який у скорому часі був розбудований і достосований до монастирських потреб. За задумом митрополита, основною місією монахів мала стати молитва і праця. Остання полягала в тому, щоб навчати молодь, особливо хлопців, практичних ремесл, зокрема, іконописного мистецтва.
Аби монастир міг виконувати свою місію, постала потреба у монастирській святині. Спочатку хотіли будувати власну церкву. Однак, за порадою директора Національного музею Іларіона Свєнціцького та мистецтвознавця Михайла Драгана, митрополит Андрей у 1930 році вирішив перенести до Свято-Іванівської Лаври церкву св. Миколая зі села Кривки, що на Турківщині, яка була збудована у 1763 році. 7 липня 1931 року відбулося освячення її на новому місці, при якому її було віддано під покров Премудрості Божої.
Таким чином ця церква стала центральним храмом Свято-Іванівської Лаври, а також одним з улюблених місць у Львові, де збиралася львівська молодь та інтелігенція.
