Українська молодь «Urbi et orbi» голосить правду про страждання нашого народу
Марія мала нагоду виступити на площі Святого Петра та розповісти про ціннісні меседжі не лише від себе, а й від багатьох українців: «Я хочу привітати вас усіх від молоді нашої Української Греко-Католицької Церкви, від української молоді! Запрошення долучитися та розділити цю радість спільно з тисячами людей для мене є виявом небайдужості та щирого співпереживання з народом України в такий непростий для нас час! Адже для моєї держави зараз надважливо бути почутими світом та не бути забутими». Дівчина хотіла поділитися важливими думками про те, що росія вбиває українців, але також вбиває байдужість. У той час, як солідарність — лікує. Марія висловила вдячність за нагоду свідчити правду про жахіття російської агресії в Україні. «Бо правда робить нас вільними!» — наголосила дівчина.
«Ми маємо надзвичайно велику честь і чуємося відповідальними, що наша українська молодь сьогодні могла свідчити правду про війну в Україні на площі Святого Петра у Ватикані, у центрі католицького світу, голосить „Urbi et Orbi“, до міста і світу правду про страждання нашого народу. Ми вдячні „Католицькій акції“, на запрошення якої цьогоріч молодь зі Сходу України була з культурно-дипломатичною місією в Італії, а сьогодні могла брати участь у святкуванні та мала нагоду свідчити до всіх представників, членів цієї асоціації на площі Святого Петра у Ватикані про драму війни в Україні. Наші хлопці і дівчата сьогодні захищають нас на Сході нашої країни, а інші молоді хлопці та дівчата свідчать і голосять правду про кровопролитну жорстоку агресію росії проти нашого народу на Заході», — розповів заступник голови Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ, о. Роман Демуш, який цьогоріч супроводжував групу молодих людей із культурно-дипломатичною місією в Італію.
Напередодні українська молодь мала місійну поїздку в міста Віченци й Болоньї на запрошення «Католицької акції» і мала нагоду святкувати Різдвяні свята в мирних містах Італії. Зокрема, у межах візиту відбулася низка важливих зустрічей із головою Єпископської конференції Італії та архиєпископом Болоньї кардиналом Маттео Дзуппі, Патріархом Венеції, архиєпископом і митрополитом Моралья, єпископом Віченци Джуліано Бруньотто та іншими впливовими персонами.
Ця подорож була унікальною нагодою послухати живих свідків війни в Україні, кровопролитної війни, яку здійснює росія. Протягом цих днів було організовано багато інтерв’ю, знайомств, ділень і спілкування, візити до молоді з місцевих парафій. Усі вони доносили важливі меседжі про обстріли, про воїнів, ранених, полонених, загиблих героїв. Про те, як живе цивільне населення та які сильні українці, бо навчилися жити в тих реаліях, у яких перебувають.
«Ми мали чудову нагоду відвідати Італію для того, щоби свідчити правду про Україну, поділитися своїм досвідом пережитого та побаченого з італійцями, які дуже тепло нас прийняли у свої сімʼї та огорнули підтримкою та любовʼю! Ми мали досвід спільних зустрічей, подорожей і молитви. Це був прекрасний досвід єднання, який залишив у наших серцях велику повагу, вдячність та тепло до італійського народу», — відповіла Марія на запитання про час перебування в Італії.
«Обійми зігрівають! Молитва теж лікує наші видимі й невидимі рани! Потрібно сказати, що ми були вражені рівнем емпатії та гостинності. А ще, в Італії ми чулися в безпеці. Бо мир і спокій у Європі забезпечують українські воїни-захисники, які ціною власного життя оберігають не лише кордон України, але й мир і спокій Європи, життя усіх нас! Ми мали можливість бути почутими тут, в Італії, знайти підтримку та розуміння в незнайомих людей, які прийняли нас як рідних. Повертаючись до України, ми були сповнені надії та натхнення, адже відчували, що ми не одні в цій боротьбі і світ бачить та чує нас, ми відчули тут справжню любов. Ми не чулися покинутими та самотніми в боротьбі зі злом, а для нас це дуже важливо!» — зазначила дівчина.
Супроводжували українку на площі Святого Петра Федеріка з Віченци та Андреа з Болоньї.
«У січні 2024 року „Католицька акція“ Болоньї і Віченци мала великий дар — 50 молодих людей, які походять зі східних і південних єпархій України: Одеса, Харків, Донецьк, Київ. У Віченці ми їх прийняли в сім’ях. Ми розділили з ними традиції, запросили в наші спільноти, відкрили простір цим молодим людям, бо в цей час вони могли дихати небом свободи. Вони мали можливість провести дні у спокої, у мирі, в іграх, без страху війни. Бути в сім’ї означає також творити сім’ю разом із ними. Момент, у який ми найбільше творили сім’ю і родину — це коли ми молилися разом. Це був Різдвяний час молитви, який розказує про нове життя, про світло, що дає велику надію. Андрій і Вероніка, двоє молодих людей з Одещини, будучи катехитами в Одеському екзархаті, розказували нам про бажання повернутися у свою країну, до малих дітей, щоб могти передати їм оцю усмішку й усвідомлення того, що є можливим майбутній мир. У сім’ях ми багато обіймалися. Ми змогли як сім’я бути таким простором відгомону миру. Ми з іншими родинами старалися, щоб ситуація в Україні не була забутою, проігнорованою. Ми дали можливість цим молодим людям свідчити і говорити певний меседж. Бо мрії молодих людей мають бути охоронені, а не бомбардовані. Щоб їхні дні проходили у спокої, мирі, без страху й жаху війни», — розповіла Федеріка про те, що означало для них прийняти молодь з України, яка живе у драмі війни.
Андреа додав: «Перша річ, яку ми зрозуміти, коли зустрілися з молодими людьми, це те, що війна справжня. Війна має кілометри відстані. Коли ці молоді люди дивляться тобі в очі і розказують правду про війну, про свої сім’ї, про свої родини, ти співпереживаєш їхній біль, але не можеш нічого зробити, чуєшся імпотентним. Ми пробували розділити нашу присутність, нашу гостинність. Найкращу пам’ятку, яку я взяв собі, коли група молоді нашої парафії приготувала момент ділення і розважання для молодих людей з України, одна дівчина вкінці прийшла до мене і подякувала за те, що ми розважали над такими словами, як майбутнє, сім’я, родина. Вона сказала, що мала потребу розважити над цими словами, адже щоденно не може робити цього, бо думає про інші необхідності. Ось чому цей час близькості і братерства ми змогли досвідчувати. Майбутнє, яке йде вперед, незважаючи на жахіття війни, що переживає ця молодь в Україні».
«Одним із найважливіших виявів солідарності було і повинно залишитися правдиве свідчення про війну в Україні, щоб біль і безперервна боротьба українського народу за свою державу не сходили з повістки дня, не ставали буденністю і лише тонкою стрічкою в новинах, щоби світ не забував про трагедію, яка відбувається в центрі Європи і калічить життя українців. Ми потребуємо світу, як і світ потребує нас. І лише завдяки підтримці та єднанню Україна зможе вистояти проти ворога, який хоче забрати наших близьких, наші домівки та життя. Голос кожного тут важливий, тому що мовчання вбиває нас значно сильніше, ніж зброя», — поділилася думками Марія. Відтак подякувала за всю гуманітарну допомогу, яку отримали в Україні від італійців та інших людей.
Патріарша комісія у справах молоді УГКЦ завдяки сприянню і запрошенню «Католицької акції» в Італії організувала участь української молоді на XVIII Національній асамблеї та Національному зібранні італійської «Католицької акції» «У відкритих обіймах». Також ПКуСМ готує низку ініціатив для молоді зі Сходу України у співпраці з екзархатами Київської митрополії та партнерами у країнах Європи, зокрема Італії.
