УПЦ (МП) проти Мінкульту: хроніка судового засідання. Епізод другий

22 листопада 2017 року в Окружному адмінсуді столиці відбулось друге судове засідання по справі № 826/19978/16 за позовом Київської Митрополії УПЦ проти Міністерства культури України. Сторону позивача представляв голова юридичного відділу УПЦ (МП) прот. Олександр Бахов разом із юристами. Від Міністерства культури були присутні Директор департаменту у справах релігій Андрій Юраш, завідувач сектору реєстрації статутів релігійних організацій Іван Папаяні та юристи.

На засідання також прибули кореспонденти телеканалу «1+1». Представник УПЦ (МП) виступив проти відео зйомки журналістами. Суд дозволив зйомку засідання, окрім виступів представників УПЦ (МП). Пізніше протоєрей Олександр Бахов відмовився не тільки пояснити свою позицію, але й взагалі від будь-яких коментарів для ЗМІ.

Нагадаємо, що це вже не перший раз, коли сторона позивача намагається завадити роботі журналістів. Під час першого засідання по цій справі у лютому цього року, священик протестував проти фото фіксації засідання кореспондентом РІСУ.

Колегія суддів на чолі із суддею К.С. Пащенко заслухала позиції сторін по суті, а також надала час на з’ясування фактів у форматі питання-відповіді сторін одна до одної.

Сторона позивача: УПЦ (МП)

Претензії Київської митрополії полягають в тому, що Міністерство культури не зареєструвало 11 статутів релігійних організацій. З них 7 монастирів (переважно в Мукачівській єпархії) та 4 єпархіальні управління (Сумське, Конотопське, Чернівецьке та Львівське). Документи щодо цих статутів подавались митрополією протягом грудня 2014 – травня 2015. Проте статути не були зареєстровані, а віддані на оцінку в експертну раду з питань релігій при Мінкульті. Після цього статути були передані Церкві з пропозиціями доопрацювати та привести їх у відповідності до українського законодавства.

Митрополія відмовилась виправити суперечливі пункти. Натомість наполягає, що законом «Про свободу совісті та релігійні організації» не передбачено процедури повернення статутів на доопрацювання, а є лише опції реєстрації або ж відмови. Заявлена вимога Церкви: або зареєструвати статути, або відмовити у реєстрації.

Сторона відповідача: Мінкульт

Державний орган бачить ситуацію з іншої позиції. Вони отримали документи для реєстрації та побачили там суперечливі положення. Після консультацій з експертною радою відправили до митрополії для виправлення. Така процедура, за словами Андрія Юраша, була універсальною і стосувалась не тільки УПЦ (МП), а ще 9 інших конфесій. Всі вони після роз’яснення держслужбовцями суті пропозицій до виправлення змінили суперечливі пункти статутів.

У Мінкульті заявили, що в них не було мети створювати конфліктну ситуацію з УПЦ (МП), тому і запропонували не відмовляти у реєстрації, а доопрацювати документи і після цього офіційно зареєструвати.

Суд вислухав позиції сторін та надав їм можливість поставити запитання одна одній.

В Міністерстві культури звернули увагу, що «проблемні» статути є документами відповідних юридичних осіб, а в позов поданий юридичною особою «Київська митрополія УПЦ». Позивач натомість аргументує це тим, що митрополія є засновником цих юридичних осіб, а також відповідно статуту митрополії має право представляти інтереси інших релігійних центрів, які належать до цієї митрополії. Проте, Іван Папаяні висловив сумніви, що у всіх статутах митрополія є засновником.

Запитання-відповіді

Далі позивач заявив про порушення прав релігійних організацій, чиї статути не були зареєстровані. На питання чиновників Мінкульту в чому полягає це порушення, представники УПЦ заявили: по-перше, що таким чином вони не можуть здійснювати свою діяльність, а по-друге, вже сама нереєстрація є порушенням прав і послалися на заяви низки громадських організацій на міжнародних майданчиках. Цікаво, що буквально напередодні судового засідання Андрій Юраш заявив, що ці заяви є фальшивкою.

Сторона позивача заявила, що її не ознайомили з висновком експертної ради. Також о. Олександр Бахов пояснив, що складність полягає в тому, що змінити статути вони не можуть, бо їх затверджує Синод.

Довідково. Статути парафіяльних громад УПЦ (МП) приймаються безпосередньо громадою, а от документи монастирів, єпархій та синодальних установ затверджують безпосередньо в Києві на засіданні Священного Синоду.

Директор департаменту запитав, чи відома священику різниця між канонічним правом та системою державно-церковних стосунків та чи свідомо ці сфери змішуються? Протоєрей Олександр Бахов відмовився відповідати на це питання.

Андрій Юраш пояснив, що відбувається підміна понять. Українське законодавство підміняється канонічним церковним правом. Він зазначив, що Держава поважає єрархічну структуру Церкви у її богословській і канонічній діяльності. Що ж стосується юридичних питань, то тут будь-яка релігійна організація має дотримуватись чинного законодавства. А воно встановлює, що кожна громада, монастир, єпархія чи митрополія є рівними між собою юридичними особами.

В Міністерстві наполягають, що запропоновані статути впроваджуються для реалізації де-факто російської моделі державно-церковних статутів, де вся Церква є юридичною особою. В Україні ж практика інша, а тому такі норми суперечать встановленій законом системі відносин між Державою та релігійними організаціями. В УПЦ заперечують це, оскільки подані статути є типовими та використовувались раніше.

На питання, чому в церкві не дослухались до пропозицій експертної ради, священик заявив, що це дорадчий орган, він не є зареєстрованим та в ньому немає юристів. В Мінкульті спростували це, надавши інформацію щодо наказу про затвердження положення про раду та назвавши членів ради, які є юристами.

Після закінчення формату "питань відповідей" колегія суддів закрила судове засідання. Повідомлення про дату наступного буде оголошено згодом.

Дмитро ГОРЄВОЙ