Усіх п'ятьох затриманих кримських татар після обшуків 17 серпня російські суди залишили під вартою
За повідомленням Крим.реалії, на 1 місяць і 25 діб заарештовано 18 серпня активіста Заура Абдуллаєва, затриманого російськими силовиками під час обшуків у Криму 17 серпня.
Про це повідомив адвокат Олексій Ладін, зазначили в громадському об'єднанні «Кримська солідарність». За його словами, Заур Абдуллаєв залишиться під вартою до 11 жовтня 2021 року.
До 11 жовтня 2021 року зваарештовано також кримськотатарського активіста Рустема Мурасова, останнього із затриманих російськими силовиками під час обшуків в Криму 17 серпня.
Про це 18 серпня повідомив адвокат Еміль Курбедінов після засідання суду щодо обрання запобіжного заходу Мурасову.
«Суд сьогодні задовольнив клопотання ФСБ про обрання запобіжного заходу Рустему Мурасову й обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання у слідчому ізоляторі до 11 жовтня 2021 року», – зазначив адвокат.
17 серпня підконтрольні РФ так звані «суди», обрали трьом з п’яти затриманих кримських татар запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. Суд прийняв рішення, що Раіф Февзієв перебуватиме в СІЗО м. Сімферополя до 12 жовтня, а Джеббар Бекіров до - 11 жовтня. Їм інкриміновано «організацію діяльності «Хізб ут-Тахрір». Рустем Таїров, за «звинуваченням у участі в організації «Хізб ут-Тахрір», перебуватиме в СІЗО до 11 жовтня.
Омбудсман України Людмила Денісова вважає «незаконним» і вимагає скасувати вирок кримським татарам, яких затримали після обшуків 17 серпня.
Вісім правозахисних організацій вимагали від Росії звільнити затриманих 17 серпня кримських татар.
Як РІСУ інформувала, 17 серпня російські силовики в Криму провели відразу п'ять обшуків у будинках кримських татар.
Адвокат Едем Семедляєв повідомив про обшук у будинку місцевого імама Раїфа Февзієва в селі Строгонівка Сімферопольського району. При цьому самого адвоката на обшук не допустили, він має намір подавати скаргу в прокуратуру. За словами Едема Семедляєва, імаму інкримінують статтю 205.5 (організація діяльності терористичної організації і участь в діяльності такої організації). Імама затримали, його відвезли в управління ФСБ у Сімферополі.
Активісти повідомили про обшук у селі Тернівка в Балаклавському районі Севастополя у Джеббара Бекірова, в селі Холмівка Бахчисарайського району у Заура Абдуллаєва, в селі Фруктове Нахімовського району Севастополя у Рустема Мурасова, в селі Поворотне Нахімовського району Севастополя у Рустема Таїрова. Всіх їх затримали, адвокати на обшуках також не були присутні. Затриманих підозрюють у причетності до організації «Хізб ут-Тахрір аль-Іслямі».
Громадське об'єднання «Кримська солідарність» із посиланням на адвоката Олексія Ладіна повідомило, що затриманих кримських татар підозрюють у «створенні та участі в терористичній організації».
Прокуратура АРК і Севастополя повідомила про відкриття кримінальних проваджень за фактом нових обшуків і затримання кримських татар.
Президент України Володимир Зеленський назвав «кричущим порушенням прав людини» ці обшуки та затримання кримських татар російськими силовиками, а в МЗС України висловили Росії протест.
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова закликала світ відреагувати на переслідування кримських татар.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
