В МКІП думають, як захистити пам'ятки до їх внесення в реєстр культурної спадщини
Про це Міністерство культури та інформаційної політики повідомило в Телеграм, передає Укрінформ.
"Ситуація навколо мозаїки 1970 року, присвяченої вогнеборцям, у павільйоні ДСНС на ВДНГ вкотре засвідчила нагальну потребу поглибленого дослідження, інвентаризації та невідкладного правового захисту об‘єктів, створених на території України протягом XX століття... З нашого боку працюємо над удосконаленням законодавчої бази, а також внутрішніх процедур прийняття рішень, котрі повинні бути прозорими, професійними та неупередженими", - йдеться у повідомленні.
В МКІП зазначили, що взяття об'єктів на облік зараз можливе у разі наявності документів та консолідованої позиції фахової спільноти. Наразі у міністерстві працюють над оптимальним та оперативним рішенням, яке б дозволило долучити експертну спільноту і зберегти об’єкти до їхнього внесення в реєстр.
Додамо, культурна спадщина в умовах війни підлягає захисту у рамках Конвенції ООН від 1954 року. До культурних цінностей належать: цінності, рухомі або нерухомі, які мають велике значення для культурної спадщини народу, такі як пам’ятки архітектури, мистецтва або історії, релігійні чи світські, археологічні розташування, архітектурні ансамблі, що мають історичну чи художню цінність, твори мистецтва, рукописи, книги; а також будівлі, призначенням яких є збереження або експонування рухомих культурних цінностей, такі як музеї, бібліотеки.
Другий протокол до Конвенції ООН від 1954 року передбачає, що застосування принципу «воєнна необхідність» при пошкодженні культурних цінностей можливе лише, якщо «немає жодної практично можливої альтернативи для отримання рівноцінної військової переваги». Водночас, культурні об'єкти, які були атаковані в Україні, не використовувалися як військові - їхнє знищення не було викликано воєнною необхідністю.
Удари по спорудах, призначених для цілей релігії, освіти, мистецтва, науки або благодійності, історичним пам’ятникам без воєнної необхідності є воєнними злочинами, відповідно до Римського статуту. Україна підписала Римський статут, але поки не ратифікувала. Натомість Україна вже співпрацює з Міжнародним кримінальним судом для розслідування злочинів, відповідно до механізму, передбаченого статтею 12 Римського статуту, визнавши юрисдикцію Міжнародного суду по всій території України.
Релігійні споруди частіше, ніж інші культурні об'єкти страждають від обстрілів.
