В Одесі відродили найдавнішу кірху
Через майже сторіччя один з найдавніших євангелічно-лютеранських соборів України знову відчинив свої двері для парафіян. Відтепер одеська кірха ім. Святого Павла здатна вмістити понад 500 людей, у її приміщенні будуть проходити органні концерти виконавців з усього світу, а освітленням будівлі керує сучасна система «розумний будинок».
Через майже сторіччя один з найдавніших євангелічно-лютеранських соборів України знову відчинив свої двері для парафіян. Відтепер одеська кірха ім. Святого Павла здатна вмістити понад 500 людей, у її приміщенні будуть проходити органні концерти виконавців з усього світу, а освітленням будівлі керує сучасна система «розумний будинок».
Трагічна історія зі щасливим кінцем.
Багато поколінь одеситів майже змирилися з видом облізлого кістяка – колись найкрасивішої будівлі кірхи ім. Святого Павла в центрі міста на вулиці Новосільського.
Кірху побудували 1827-го року. 1937 року храм закрили. У радянські роки з церкви зняли хрест і використовували її як бібліотеку, фізкультурний зал, а потім і склад. Німцям достеменно відомо, що в будинку кірхи розстрілювали неугодних. Та й сам будинок збиралися знести. Але культурна й студентська громадськість міста врятувала кірху від такої долі. «В одеській консерваторії (знаходиться напроти будинку кірхи – авт.) зараз працює професор Юрій Борисович Дикий. Студентом він очолив ініціативну групу, яка виступила проти знесення кірхи, — згадує історію старший церковний радник у відставці й «хрещений батько» відродженої кірхи Клаус Ріпці. — Проти руйнування будинку виступали багато одеських діячів культури. Вони поїхали в Москву, де домоглися зустрічі з міністром культури того часу Катериною Фурцевою. І Фурцева сказала – ні зносу».
1976-го кірху підпалили, будинок повністю вигорів, а винних так і не знайшли. Час від часу Вишами та підприємствами міста прокочувалася хвиля пожертвувань на відновлення пам'ятника архітектури. Однак до кінця 90-х років минулого століття загальний фізичний знос будинку перевищив 80%. 2005 року за реконструкцію кірхи узялися німці.
На відновлення будинку пішло 7 млн. євро. Дві третини цієї суми надала Лютеранська церква землі Баварія, певний внесок зробили уряди цієї землі та самої Німеччини. Тільки 300 тис. — це пожертвування приватних осіб. Вони пішли на дзвони, орган і оплату роботи маляра. Внутрішнє приміщення церкви розписував відомий німецький маляр Тобіас Каммерер. «Враховуючи традиційні канони, художники орієнтуються на сучасність і навіть намагаються зазирнути в майбутнє», — інтригуюче описав свою роботу майстер. «Червоний, синій і золотий кольори орхи символізують трійцю», — пояснив художник розпис кірхи.
Центральним елементом внутрішнього оздоблення є розп'яття. Коло ніг Ісуса — фігури святого Павла й Петра. На стелі Тобіас зобразив море й корабель у вигляді церкви з вітрилами. Його щогли перетинаються у формі хреста. Картину Клаус Ріпці називає символічною: «Святий Павло багато подорожував, на човнах». Крім того, не варто забувати, що Одеса – морське місто, а сама кірха слугувала раніше маяком для мореплавців. Адже її хрест було видно здалеку. Зараз ландшафт міста змінився і сучасні моряки вже не мають потреби в таких лоцманських орієнтирах, однак німці вирішили зробити хрест світним.
«Він не буде освітлений прожекторами, — розповів куратор проекту Торстен Освальд. - Він обмотаний спеціальним оптоволокном, яке й буде випромінювати світло. Це унікальне для Одеси рішення. Другий подібний знаходиться в Німеччині».
Внутрішнє оздоблення.
Однак повернемося до внутрішнього оздоблення. Коло сріблястого алькову усередині кірхи — ікона Богоматері приблизно кінця XVIII століття. «Цю ікону подарувала одеситка. У радянські роки вона винесла її із церкви в Західній Україні, і всі ці роки переховувала в себе вдома», - розповів Клаус Ріпці.
Під час реставрації церкви працівники знайшли старовинну біблію, дрібні гроші того часу, грамоту з підписом давно покійного першого архітектора будівлі, та інші цікаві реліквії. Німці описали зібране й помістили на музейні столи під скло. Таким чином, у кірсі з'явилася невелика експозиція власної історії. Тут можна побачити фрагменти церковного начиння, книги та інші документи. Крім того, у кірху привезли справжній концертний орган з ручним керуванням. «На органі можна виконувати музику будь-якої епохи. У нас є всі передумови, щоб організовувати органні концерти в Кірсі, і ми їх реалізуємо», - запевнив на відкритті Клаус Ріпці.
Усередині кірхи розставили свічники, виконані у вигляді сувоїв із прадавніми письменами. Вівтар і купіль зібрали зі старих каменів кірхи.
У процесі реконструкції багато каменів довелося замінити через високий ступінь зносу. «В Україні за технічною документацією найгірший стан будинку оцінюється як «непридатний до експлуатації». Будівля кірхи, коли ми почали нею займатися, була в значно гіршому стані», — говорить голова фірми-генпідрядника Володимир Суханов. За майже два роки реконструкції будівельники підсилили фундамент будинку, посадивши його на палі. Крім того, їм довелося відбракувати чимало «рідних» каменів зі стін кірхи через їхній жахливий стан і замінити новими. Для міцності в стіни кірхи вмонтували залізобетонні стовпи й окольцювали спеціальним поясом. Суханов запевняє, що тепер кірха встоїть і при 7 балах землетрусу.
Крім того, німці подбали про те, щоб будинок відповідав усім сучасним вимогам, у тому числі, у питаннях енергозбереження. «Спеціальна установка забезпечить електроенергією та теплом, — розповів Освальд. — Ми використовували енергозберігаючі лампочки, додатково утеплили фасад. Будівля керується системою «розумний будинок»».
Незважаючи на сучасні підходи, кірха зберегла свій старовинний вигляд. Правда, трохи втратила в розмірах. Через повне руйнування священного місця — апсиди, будинок довелося вкоротити на третину. На місці апсиди закінчується будівництво культурно-просвітницього центру. Сюди планує переїхати місцеве представництво нацменшини, благодійна організація Баварський дім, а частину офісів планують здавати в оренду.
Зараз кірха милує око тепло-рожевим відтінком вапняку. Німці запевняють, що згодом цей колір ані трохи не зміниться. «Ми перепробували багато сумішей для просочення каменю, щоб уникнути руйнівного впливу і зберегти колір, — розповів Освальд. — Зупинилися на матеріалі, яким покритий знаменитий собор у Кельні».
Відкривши масивні дерев’яні двері з елементами кування, кожний, хто заходить у церкву, опиняється перед скляними дверима, на яких дев’ятьма мовами написано «Мир з вами».
Німці передрікають кірсі великий інтерес із боку туристів. Відкриття собору стало справжнім святом, яке тривало майже тиждень. На перше богослужіння в храмі прибув бургомістр землі Баварія, який презентував оновленій кірсі 250 кущів троянд. У міському саду відіграв духовий оркестр, а в самій кірсі пройшов урочистий концерт із виконанням творів І.С. Баха.
Ольга Князь із Одеси спеціально для РІСУ
Фото – Юрій Тивончук, Ольга Князь
