В Україні знімуть фільм про Івана Мазепу: 5 фактів про екранізацію

11 жовтня, 13:41
Культура
В Україні знімуть фільм про Івана Мазепу: 5 фактів про екранізацію - фото 1
Днями стало відомо, що в Україні плануються зйомки масштабного проєкту про Івана Мазепу. Зараз стрічка на стадії розробки, але дещо про неї відомо вже сьогодні.

 

Про це інформує Broadcast.net.

1. Чому Мазепа? Іван Степанович Мазепа – неординарна особистість, природжений політик, обдарований полководець і дипломат, людина відважна, честолюбна й цілеспрямована – він був уособленням українського духовного відродження й розквіту козацтва. Іван Мазепа став відомим не лише в Україні та Росії, але й далеко за їхніми межами. Тож зняти кіно, яке б не тільки розповіло глядачеві про шлях великого гетьмана, а й висвітлило деякі аспекти української історії, було б надто доречно.

2. 8 жовтня у Цитаделі Батуринської фортеці відбулася презентація книги «Мазепа. Хроніки православного шляхтича. Руїна» – першого художнього твору відомої дослідниці Гетьманщини, докторки історичних наук Тетяни Таїрової. Саме за мотивами цієї новели і в співавторстві з пані Тетяною пишеться сценарій кіносаги. До речі, вже є перша серія.

3. Анонсують спільну роботу над проєктом два кіногіганти – FILM.UA Group та «Медіа Група Україна». Не виключено, що до зйомок будуть залучені ще треті сторони, наприклад держава. Бюджет проєкту поки невідомий.

4. Автори бачать кілька сезонів кіносаги, вважаючи, що в один просто не в змозі вкласти все, що хочуть сказати.

5. Плануються зйомки як в України, так і за її межами. Прем’єру проєкту варто очікувати не раніше 2023-2024 рр.

Довідка: Іван Мазепа - військовий та політичний діяч, меценат, гетьман України. Походив з відомого правобережного українського шляхетного роду Мазеп-Колединських. Закінчив Києво-Могилянський колегіум, Єзуїтську колегію у Варшаві, протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції, Голландії. Грав на бандурі, захоплювався мистецтвом, колекціонував зброю, був талановитим поетом. Вільно володів польською, італійською, німецькою, французькою, татарською, латинською мовами.

Тривалий час служив при дворі польського короля Яна ІІ Казимира. В 1663-му повернувся в Україну. Вступив на службу до гетьмана Петра Дорошенка (1669), виконував важливі дипломатичні місії. Згодом став довіреною особою гетьмана Івана Самойловича.

Після обрання гетьманом (1687) прагнув об’єднати українські землі в єдиній державі, відродити авторитет гетьманської влади. Припинилася громадянська війна («Руїна»), розпочалося економічне відродження країни, зміцнився міжнародний імідж України.

Спрямовував чималі кошти на церковне та цивільне будівництво в Києві, Чернігові, Батурині, Переяславі, Глухові. Фінансував будівництво Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму. Власним коштом збудував 12 нових храмів, ще 20 відреставрував, дарував церквам дорогоцінні речі (зокрема – Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають нинішні українські президенти). Відстоював інтереси українського православ’я в суперечках із верхівкою Московського Патріархату.

Прагнення Івана Мазепи розширити автономію Гетьманщини йшли врозріз із політикою російського царя Петра І.

Під час Північної війни уклав угоду зі шведським королем Карлом ХІІ, за якою Швеція мала забезпечити звільнення України з-під влади Москви за допомогу українців у війні проти московитів. Звідтоді всіх українців, що брали участь у національно-визвольному русі, росіяни зневажливо називали «мазепинцями».

Після поразки в Полтавській битві (17 червня 1709-го) відступив у Бендери (Молдова), де й помер у ніч на 22 вересня 1709-го.

За розпорядженням царя Петра І Російська Православна Церква оголосила анафему Іванові Мазепі. У вересні 2018-го Вселенський Патріархат повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, бо вона була накладена суто з політичних мотивів.