Ватикан оприлюднив документ про дійсність Таїнств
Про це повідомляють Новини Ватикану.
У тексті, схваленому єрархами на нещодавній пленарній асамблеї департаменту, а потім затвердженому Папою Франциском, підтверджується, що тайноздійснювальні формули та матеріальні елементи, встановлені в основному обряді Таїнства, не можуть змінюватися на власний розсуд «в ім'я креативності». У такому разі саме Таїнство стає недійсним.
У вступі до документа префект департаменту кардинал Віктор Мануель Фернандес пояснює мотиви його публікації, а саме «множення ситуацій, в яких доводиться констатувати недійсність Таїнств, що здійснюються» через внесені в них зміни: це «приводило до необхідності розшукувати причетних людей, щоб повторювати обряд хрещення. або миропомазання, і значне число віруючих справедливо висловлювали своє невдоволення». Як приклад наводяться зміни у формулі хрещення, наприклад, «Я хрещу тебе в ім'я Творця...» або «Від імені твоїх батька та матері... ми хрестимо тебе». Ці обставини також торкнулися деяких священиків, які «будучи хрещеними з використанням подібних формул, з болем усвідомили недійсність власного висвячення та Таїнств, що здійснюються досі». За словами кардинала, «якщо в інших сферах пастирської діяльності Церкви є достатньо місця для творчості», то в контексті здійснення Таїнств це швидше перетворюється на «бажання маніпуляції».
«Через тісно пов'язані між собою події та слова, – йдеться у документі, – Бог відкриває і здійснює Свій задум спасіння для кожної людини». На жаль, «літургійне священнослужіння, зокрема, здійснення Таїнств, не завжди відбувається у повній вірності прописаним Церквою обрядам». Церква зобов'язана забезпечувати пріоритет Божих діянь і зберігати єдність Тіла Христового в тих діях, які не мають собі рівних, оскільки є священними par excellence з ефективністю, гарантованою священнодійством Христа». Церква також «усвідомлює, що розпоряджатися Божою благодаттю не означає привласнювати її, але стати інструментом Святого Духа у передачі пасхального дару Христа. Зокрема, Церква переконана, що її влада щодо Таїнств обмежується їх змістом” і що “в сакраментальних жестах вона повинна зберігати рятівні жести, які довірив їй Господь Ісус”.
Далі у документі пояснюється, що «матерія Таїнства полягає у людській дії, через яку діє Христос. У ньому іноді є матеріальний елемент (вода, хліб, вино, єлей), в інших випадках – особливо промовистий жест (хресне знамення, покладання рук, занурення, поливання, згода, помазання)». Що стосується форми Таїнства, то вона «утворюється словом, яке надає матерії трансцендентного змісту, перетворюючи звичайне значення матеріального елемента і суто людський сенс дії, що здійснюється. Це слово завжди тією чи іншою мірою черпає натхнення з Писань, укорінене в живому церковному переказі і авторитетно визначене Учительством Церкви». Тому матерія та форма «ніколи не залежали і не можуть залежати від волі окремої людини чи окремої громади».
Документ підтверджує, що «для всіх Таїнств і в будь-якому випадку дотримання вимог до матерії та форми є неодмінною умовою дійсності священнодійства, з усвідомленням того, що довільні модифікації одного та/або іншого (серйозність та недійсність яких повинна встановлюватись у кожному випадку) ставлять під загрозу ефективний дар сакраментальної благодаті, завдаючи очевидної шкоди для вірних». Все, що закріплено в оприлюднених богослужбових книгах, має дотримуватися з точністю, без «додавання, вилучення чи зміни будь-чого».
Літургія припускає різноманітність, яка зберігає Церкву від жорсткої одноманітності, про що йдеться у конституції II Ватиканського собору Sacrosanctum Concilium. Однак це розмаїття і креативність, що сприяють більшій зрозумілості обряду та активній участі віруючих, не можуть стосуватися того, що в уділенні Таїнств є суттєвим.
