Вчетверте у Хмельницькому не надали ділянку під мечеть
Цими днями депутати Хмельницької міськради вчетверте не надали місцевій мусульманській громаді дозвіл на розробку проекту землеустрою під будівництво соборної мечеті у Хмельницькому. Не допомогло й те, що цього разу громада вносила клопотання не звичайним шляхом, а в порядку місцевої ініціативи, що за Статутом міста передбачає обов’язковий розгляд питання сесією з запрошенням до зали представників ініціативної групи. У разі успішного голосування це б означало у подальшому передачу громаді земельної ділянки площею 0,5 гектара, на якій були б збудовані мечеть та духовний центр.
З точки зору ініціаторів склалася доречна суспільно-політична ситуація для вирішення цього питання на хвилі симпатії до найбільшої мусульманської групи в Україні — кримських татар, які виявилися єдиною організованою проукраїнською силою в окупованому росіянами Криму. Представники хмельницької громади навіть підкреслили політичне значення моменту: під час засідання розгорнули перед входом до міськради плакат «Мусульмани Хмельницького — за єдину Україну». І, хоч Духовне управління мусульман України, до якого належить хмельницька громада, не пов’язане з кримськотатарськими мусульманами, але сумніватися у щирості їхньої громадянської позиції нема підстав.
Однак, як попередні, так і це обговорення питання виділення ділянки мусульманській громаді супроводжувалися пікетуванням міської ради представниками місцевої громадськості, політичних партій, парафіянами православного віросповідання. Вчергове протестну заяву міському голові направив митрополит Хмельницький і Шепетівський УПЦ (МП) Антоній, який вважає одновекторним поширення ісламу на традиційно християнських землях. «Українські школярі читають Омара Хайяма, але в мусульманському світі не особливо знають нашого Кобзаря. Українські діти відвідують гуртки східних танців, проте не знайти нам мусульманина, котрий танцював би “Гопак”. Наші дівчата, виходячи заміж в східні держави, змушені приймати і у 90% приймають там іслам», — пише митрополит.
«Винесення питання на сесію було недоречне і зайве в умовах фактично воєнного часу», — вважає перший заступник голови Хмельницької облдержадміністрації Олександр Симчишин.
Водночас, порівняно з минулим розглядом питання про хмельницьку мечеть, серед міських депутатів побільшало й прибічників її будівництва.
Депутат Андрій Олесь: «Ситуація в країні змінилася. Ми маємо факти, коли в Криму наші співгромадяни-українці мусульманського віросповідання надавали свої мечеті, щоб православні священники Київського Патріархату могли проводити свої служби. Щось міняється у світі, і чому б цій громаді не отримати ділянку землі у власність і не побудувати те, що вони хочуть? Ми все одно приходимо до того, що наш світ — багатонаціональний і багатоконфесійний, і краще ми самі за доброю волею створимо місця для різних конфесій. Я розумію, що це непопулярно, бо наше місто традиційно християнське — але давайте подумаємо над цим».
Ще категоричніше на підтримку спорудження мечеті висловив депутат Петро Перейма: «Коли добре — тоді добре, коли погано — ми починаємо споминати всіх. Сьогодні от мусульмани у нас. Кримські татари — також мусульмани, але вони підтримують Україну. У нас у Конституції свобода віросповідання, а ми тут уперлись з християнством. Але давайте подивимося: Росія хто — не християни? І що ми маємо?.. А ми тут кажемо... Кожна людина має право на віросповідання! Хотять вони — хай будують!»
Емоційно виступив депутат Іван Бухал, колишній голова Хмельницького міськвиконкому: «Я був у країні, де мусульман 30 відсотків. І мусульмани мене прийняли і обігріли. Три роки тому я голосував проти — і обґрунтовував це, що виборці мого округу проти. Це була мотивація, я не маю права за людей вирішувати. Я християнин, я в Бога вірю, але у тих Антоніїв [місцеві митрополити КП та МП, - авт.] вже став тим, кого не можна поховати, як помре — бо мусульман підтримав. А я як людина кажу, що треба чути і слухати!»
Попри таку підтримку, всього при 14 голосах «за» із 45 присутніх депутати не надали згоди на надання ділянки під соборну мечеть.
Імам-хатиб Абдуль Карим Мухамедов не просив слова і не намагався переконувати народних обранців. Однак після кожної попередньої відмови у мусульманських медіа щоразу звучали закиди Хмельницькій міськраді щодо нетолерантності та нібито обмеження прав мусульман. Тобто, як позитивне, так і негативне рішення депутатів щодо мечеті у цій ситуації неминуче призводить до зростання суспільної напруги на міжрелігійному та міжнаціональному грунті, якої й без того зараз більш ніж вистачає.
Мусульманська громада міста Хмельницького, яка знаходиться під керівництвом Духовного управління мусульман України, з 2011 року безуспішно домагається від міської ради надання комунальної земельної ділянки для будівництва соборної мечеті та духовного центру. У разі побудови ця мечеть буде найзахіднішою з існуючих на території України. У документах, які громада подавала на розгляд депутатів, зазначалося, що проект молитовної споруди розраховано на 500 відвідувачів. Чисельність громади не афішується, оскільки імам-хатиб Абдуль Карим Мухамедов вважає цю інформацію такою, що обмежує свободу віросповідання. За інформацією, що публікується у різних ЗМІ, чисельність громади нині становить від 50 до 80 вірян.
Ігор Западенко
