«Велика реставрація»: у Чернівцях займуться університетською церквою

19 квітня, 13:00
Репортажі
Колишня Резиденція православних  митрополитів Буковини та Далмації, а нині комплекс Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича - фото 1
Колишня Резиденція православних митрополитів Буковини та Далмації, а нині комплекс Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича
Джерело фото: Чернівецька ОДА
Церкву Трьох Святителів ще називають семінарійною, адже, як колись, так і зараз, храм обслуговують і практикуються тут студенти-богослови. Вона є частиною архітектурного ансамблю колишньої Резиденції православних митрополитів Буковини та Далмації, а нині комплексу Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.

Як зауважив ректор ЧНУ Роман Петришин, церква Трьох Святителів вимагає серйозної реставраційної роботи, оскільки будівля храму має тріщини, які не просто усунути.

Для успішного старту справи є всі необхідні ресурси, запевнив під час візиту до вишу голова Чернівецької ОДА Сергій Осачук.

– Держава кошти підготувала. Програма працює, тому реагувати та запускати процес необхідно швидко, – сказав голова ОДА.

Як зазначив ректор ЧНУ, для реставрації церкви вже виготовили проєктно-кошторисну документацію, зараз готуються оголосити тендер на виконання робіт.

Голова Чернівецької ОДА Сергій Осачук (ліворуч) та ректор ЧНУ ім. Ю. Федьковича Роман Петришин - фото 70842
Голова Чернівецької ОДА Сергій Осачук (ліворуч) та ректор ЧНУ ім. Ю. Федьковича Роман Петришин

 

Ми, тобто університет, подали прохання про реставрацію церкви в обласну державну адміністрацію, а адміністрація вже подала церкву, як і Хотинську фортецю, на президентську програму «Велике будівництво», — розповіла РІСУ Тамара Марусик, проректор ЧНУ ім. Ю. Федьковича. – І ми потрапили у цей проект, суто реставрація семінарської церкви. Зараз вже практично закінчили експертизу, вже майже готовий експертний висновок. Відтак буде оголошено тендер. Якщо все складеться добре, то можемо розпочати реставрацію вже цього року. Йдеться про реставрацію тільки зовні, не всередині храму. Церква має багато тріщин, і якщо їх не усунути, то це погано позначиться на стані храму. Всередині церква збереглася добре, дах теж реставрувався.

У 2011 році Резиденція буковинських митрополитів була включена до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. В Україні до цього списку входять три об’єкти, ще Софія Київська та центр Львова.

Отець Микола Щербань – настоятель храму, служить у ньому з 2003 року. Щонеділі та у великі свята в університетській Трьохсвятительській церкві відбуваються Богослужіння, які можуть відвідувати всі охочі. На території університету є ще одна церква – домова св. Івана Сучавського, колись це була каплиця митрополита. Щонеділі о 6.30 тут відбуваються Богослужіння, але лише за участі священників та студентів-богословів.

Отець Микола каже, що вони надзвичайно вдячні ректорату за розуміння, за те, що у такий складний час (адже університет – це не лише одна церква), знайшли можливість звернути увагу на цю пам’ятку.

Університетська церква сьогодні – це улюблене місце вінчання для багатьох пар. Також екскурсія резиденцією не обходиться без відвідування храму.

У 1863 році Франц Йосиф I своїм указом затвердив план будівництва майбутнього архітектурного шедевру — Резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Автором грандіозного проекту став молодий чеський архітектор Йозеф Главка. Одночасно було прийнято рішення й про будівництво Трьох-Святительської (семінарської) церкви, як є невід'ємної частини архітектурного ансамблю.

Інтер'єр храму на початку ХХ століття - фото 70844
Інтер'єр храму на початку ХХ століття

 

Храм на честь Трьох Святителів — Василя Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста — почали зводити 19 квітня 1867 року, коли владика Євген (Гакман) урочисто заклав наріжний камінь. Будівництвом церкви (1882) фактично було завершено спорудження всього архітектурного ансамблю резиденції. Діючий храм обслуговували студенти-богослови та їх викладачі-наставники. Художнім розписом церкви займалися Карл Йобст та Епамінандос Бучевський.

У радянський період (1944-1991) культову споруду було закрито, а приміщення використовувалось як зал ЕОМ. Водночас, керівництву університету вдалося зберегти розписи та іконостас. Завдяки цьому пам'ятка збереглася до нашого часу практично у первозданному вигляді.

Анжела Бота проводить екскурсії резиденцією з початку 90-х років - фото 70843
Анжела Бота проводить екскурсії резиденцією з початку 90-х років

 

— З 60-х років і до 1981 року у церкві розміщувався електронно-обчислювальний центр, посеред храму стояла величезна машина. А з 1981 по 1985 у храмі відбувалася реставрація, — розповідає Анжела Бота, завідувачка історико-архітектурного музейного комплексу ЧНУ ім. Ю. Федьковича. — З кінця 80-х (я працюю тут з 1990-го року), вже після реставрації, тут був культурно-історичний центр університету. У церкві відбувалися концерти церковного співу, то був такий перехідний період, коли ми вже проводили екскурсії, вечори. З 1991 року у храмі здійснювали Богослужіння спочатку на великі свята, в неділі. А з 1994 року, з поверненням філософсько-теологічного факультету, повертається і богослужбова практика, храм був відчинений вже щоденно. Того року, на храмове свято, Патріарх Київський і всієї Руси-України УПЦ КП Володимир (Романюк) освятив церкву. Тобто з 1994 року по сьогодні храм функціонує як семінарська церква нині богословського відділення філологічного факультету. Так вона засновувалася, так будувалася і так сьогодні функціонує.

-	Червона зала ЧНУ, 1194 р. Екскурсія для делегації УПЦ КП: посередині Патріарх Володимир, праворуч митр. Філарет, ліворуч митр. Данило. - фото 70846
Червона зала ЧНУ, 1194 р. Екскурсія для делегації УПЦ КП: посередині Патріарх Володимир, праворуч митр. Філарет, ліворуч митр. Данило.

 

Те, що у храмі розташовувався обчислювальний центр, це будівлю зберегло. «Був у нас покійний професор Раренко, фізик, він не раз казав: «Ми цією машиною церкву вберегли», — пригадує пані Анжела. — Тут нічого не чіпали. Іконостас автентичний, розпис у куполах – автентичний. Перший ярус відновлювали. Але розписи ніхто не забілював. Туристів вражають розписи, вони такі візерунчасті, живописні. Відвідувачі кажуть, у храмі – завжди тиша і спокій, і це їм тут подобається. За акустичними даними, фахівці кажуть, ця церква — одна з найкращих в Україні. Під час екскурсій ми вмикаємо у записі хор студентів-богословів.

У 2006 році було розпочато новий етап реставраційних робіт у Резиденції загалом і у храмі зокрема. Саме у цей час розпочато комплексну реставрацію куполів та даху храму, а також було замінено систему дощового водовідведення. У 2009-2010 роках замінено систему опалення.

З 2019 року, відповідно до указу Предстоятеля ПЦУ Блаженнішого митрополита Київського та всієї України Епіфанія, храм переведений в канонічне підпорядкування архиєпископу Чернівецькому та Хотинському Германові (Семанчуку).