Входження членів "Посольства Божого" до складу Громадських рад при МЗС та КМДА викликало бурю протестів у суспільстві

Низка авторитетних організацій та експертів стверджують, що процес формування складу Громадської ради при Міністерстві закордонних справ України відбувався з грубими порушеннями і являв собою змову пасторів "Посольства Божого" Сандея Аделаджі. До оновленого складу Громадської ради при МЗС із 75 осіб входять представники 18 організацій цієї харизматичної церкви, а фактичним керівником залишився один з її лідерів Олександр Корман. Про це інформує Телеканал новин "24".

“Сандей Аделаджа, будучи не громадянином України, за природою, за натурою не може балотуватися на будь-яку посаду політичну в цій країні. Корман Олександр має право скористатися своїм правом, будучи громадянином цієї країни, чи ні?”, – каже засновник церкви "Посольство Боже" Сандей Аделаджа.

Симетрична ситуація відбулася і з громадською радою при КМДА. Щоправда, представники "Свободи" усіляко протистояли процесу формування такої ради, а потенційні члени навіть заяви сплутали.

“За нашими підрахунками там ледве не половина так званих делегатів установчих зборів Громадської ради, яка представляла церкву Сандея Аделаджі. Це людина, яка перебуває на гачку у влади, бо на ній є кримінальні справи”, – каже народний депутат від ВО "Свобода" Ігор Мірошніченко.

Нагадаємо, у суді триває розгляд кримінальної справи щодо діяльності фінансової піраміди "Кінгз Кепітал". Фігурантом та підозрюваним у справі про крадіжку 52 мільйонів гривень виступає Сандей Аделаджа.

“У справі оголошено регулятивну частину обвинувального висновку, 6 підсудних допитано – троє відмовилися від дачі свідчень, троє надали свідчення. На даний час із 618 потерпілих допитано понад 20 людей. Триває допит потерпілих”, – каже державний обвинувач Андрій Горін.

Громадську активність пастирів та прихожан “Посольства Божого” експерти і пов`язують з цим неприємним фактом. Вочевидь, для потрапляння до громадських рад деякі так звані дочірні церкви “Посольства” були зареєстровані як громадські організації та благодійні фонди.

“Наскільки я розумію, є вказівка пастора іти у будь-які органи для того, щоб якимось чином впливати на діяльність влади. Очевидно, вони обрали Міністерство закордонних справ, щоб якимось чином виходити на міжнародну арену, але насправді громадська рада не дасть їм ніякої можливості”, – каже член правління Української Гельсінської Спілки Володимир Чемерис.

Як йдеться  повідомленні, 12 лютого на Установчих зборах Громадська рада при МЗС суттєво скоротилася кількісно. З 335-ти інститутів громадянського суспільства до нового складу увійшли лише 75 осіб. Але втратила рада не лише кількісно, а й якісно. До оновленого складу, окрім пастирів “Посольства Божого” обралися представники організацій, далеких від зовнішньої політики і міжнародного права.

Квотний принцип формування нової ради – бізнес, чиновники від Міністерства освіти, науки, молоді та спорту, які реєстрували громадські організації з порожніми сайтами і відсутністю відомостей про свою діяльність, та депутати, або помічники депутатів від Партії регіонів. У списку також сателіт провладної партії "Молоді регіони", де, до речі, успішно функціонують пастирі того ж таки “Посольства Божого”. "Російськомовна Україна", пов’язана з регіоналом Вадимом Колесніченком, благодійний фонд "Повернення" – з його колегою Валерієм Бондиком.

Президент благодійного фонду "Відродження Віфсаіди" і голова лічильної та мандатної комісій оновленої громадської ради Ніна Шевченко, вже завірила, що вектор міжнародної політики України дійсно змінюється.

“А вектор змінюється таким чином, що в Україні нарешті повинна бути випрацювана політика нашої держави і щоб імідж України підтримувався на міжнародному рівні, а не так от псувався через ті аналітичні центри, які хочуть просто захопити владу”,

– каже голова лічильної та мандатної комісій Громадської ради при МЗС Ніна Шевченко.

Втім, обізнаність та профіль членів рад значення не має, каже один з лідерів Посольства Божого Олександр Корман, посилаючись на постанову Кабінету міністрів.

Експерти нагадують: цього року мають відбутися вибори мера столиці, також країна має визначитись між Митним союзом чи євроінтеграцією, не за горами і президентські вибори 2015 року. І Громадські ради у цих подіях можуть зіграти чималу роль.