Вибори Глави УПЦ (МП) повинні відбутися за участі мирян, – релігієзнавець
Вибори Предстоятеля УПЦ (МП) мають відбуватися за участі вірян, вважає релігієзнавець Людмила Филипович, доктор філософських наук, професор, заввідділу релігійних процесів в Україні Інституту філософії НАНУ, віце-президент Української асоціації релігієзнавців, виконавчий директор Центру релігійної інформації і свободи.
Вибори Предстоятеля УПЦ (МП) мають відбуватися за участі вірян, вважає релігієзнавець Людмила Филипович, доктор філософських наук, професор, заввідділу релігійних процесів в Україні Інституту філософії НАНУ, віце-президент Української асоціації релігієзнавців, виконавчий директор Центру релігійної інформації і свободи, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Gazeta.ua.
"Київська митрополія до 1686 року, коли її поглинула Московська патріархія, була соборноправною церквою. При соборноправності управління церквою здійснюють усі її члени — ієрархи, духовенство та миряни. Це одна з ознак української церковної традиції, — розповідає Людмила Филипович. — Вибори митрополита в нашій церкві відбувалися соборово. За російського царя запанувала інша система взаємин між владою і церковним керівництвом — так звана симфонія, коли світський лідер вирішує долю церкви".
Науковець нагадує, що коли 1917 року постала Українська Автокефальна Православна Церква, саме голос мирян був вирішальний. "Бо тоді проукраїнськи налаштованих ієрархів було небагато. Так само й 1991-го, коли відновлювалася Українська православна церква — миряни теж брали участь у цьому", — каже Людмила Филипович.
На її думку, Синод УПЦ мав би ініціювати участь парафіян у голосуванні за кандидатуру митрополита Київського й оголосити, як це має відбуватися. "Не справедливо, коли 76 ієрархів вирішують долю 12,5 тисяч парафій. У кожній же є так звані двадцятки, старости. Вони на своїх зборах вибирають делегатів, які представляють точку зору тієї чи іншої парафії. Так само, як, наприклад, рішення парафії перейти з Московського патріархату до Київського. Це ж не рішення священика, а солідарне колективне всієї парафії, — обґрунтовує Людмила Филипович. — Коли є представництво вірян, виникає купа незручних позицій для ієрархів. Але українські парафіяни завжди втручалися в життя церкви за складних політичних умов. Те саме треба зробити й нині".
121 митрополит обіймав київську кафедру від хрещення Русі князем Володимиром Великим 988 року. Першим був Настас Корсунянин. До прибуття до Києва жив у Херсонесі — Корсуні, як казали на Русі, що був центром візантійських володінь у Криму. Нині входить до меж Севастополя. Настас став єпископом і першим настоятелем Десятинної церкви у Києві. Брав участь у хрещенні киян. Помер після 1018 року.
Перший Патріарх у Московській церкві з'явився 1589 року. Петро I 1721-го скасував патріаршество, до 1918-го церквою управляв Синод. Теперішній титул "Святіший Патріарх Московський і всієї Русі" для глави РПЦ ухвалили 1943 року за пропозицією Йосипа Сталіна.
Нагадаємо, що до останнього часу вибори Патріархів РПЦ проходили за участю мирян.
