Відбувся чин похорону владики УГКЦ Роберта Москаля
Митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк, правлячий єпископ Пармської єпархії Богдан Данило, Стенфордський єпарх Павло Хомницький, митрополит Вільям Скурла та єпископ Мілан Лах із Візантійської Католицької Церкви, хор-єпископ Антоній Спіноза, єпископ Маронітської Католицької Церкви очолили похоронне богослужіння.
Поховали владику Роберта на кладовищі Пресвятої Трійці в його рідному Карнегі. Як зазначив владика Богдан, владика Роберт повернувся не лише до Небесного Отця, а й у своє рідне місто Карнегі, де народилося його покликання.
У неділю та понеділок, 14 і 15 серпня, тіло єпископа Роберта було в українській католицькій катедрі Святого Йосафата в Пармі, а у вівторок, 16 серпня, його перевезли до української католицької церкви Пресвятої Трійці в Карнегі.
У проповіді митрополит Борис наголосив на християнському покликанні жити, усвідомлюючи свою смертність і перспективу вічного життя. «Похорон єпископа Роберта, кожен похорон, кожна Божественна Літургія, наші молитви, наш обряд, наші ризи, вся наша практика в церкві, наше духовне життя переслідує одне бажання, одне покликання — жити перед обличчям смерті. Бог хоче, щоб ми так жили. Тут і зараз. А потім у Нього, який має так багато кімнат», — сказав він.
Митрополит Борис зазначив, що владика Роберт Москаль із раннього дитинства хотів стати священником і був блискучим студентом у семінарські роки. Він згадав першу зустріч з єпископом Робертом. «Це було 43 роки тому, восени 1979 року. Він був пастором катедрального собору у Філадельфії, вітаючи в соборі святого Івана Павла ІІ. Уявіть собі, що папа-поляк завітав до української катедри. Тоді ходив такий жарт: "Я ніколи не думав, що побачу, як в українському соборі папу-поляка вітає москаль"».
Владика Богдан Данило подякував усім єпископам, духовенству та вірянам, які прийшли віддати шану владиці Роберту, і людям, які опікувалися ним протягом останніх років.
