"Відсутність живої української мови в Церкві – це грабунок вірних", - Митрополит Епіфаній
"Досі виникають суперечки щодо того, якою мовою «правильніше» звертатися до Бога, якою мовою мають звершуватися богослужіння у храмах і, врешті-решт, молитву якою мовою «краще» чує Бог?
Відповідь проста – РІДНОЮ! Бо рідна мова – ніби душа народу. Душа, яка зберігає й передає усю пам’ять, здобутки, історію, традиції. І тому вона має жити і в Церкві: рідна мова – у рідній Церкві. Саме вона надає розуміння. Без рідної мови у богослужінні, проповіді, спілкуванні Церква для народу стає чужою, далекою, незрозумілою, відстороненою. Чи не цього добивалися всі ті імперські завойовники, які нищили українські храми, палили літературу, забороняли нашу мову, принижували її, називали «базарною» і «негідною» звучати під час богослужінь?
«Відсутність живої української мови в Церкві – це грабунок вірних. Це як приготовити щедрий бенкет для голодних, – і тільки показати його їм, але не дати насититися голодному!.. Дайте рідну українську мову в Церкву – і Дух Святий огорне її, як мати дитину, і Церква оживе й розцвіте, немов та троянда травнева, і стане живою та милою!», – так писав митрополит Іларіон (Огієнко), видатний єрарх, мовознавець, громадський діяч, унікальна постать в історії Української Православної Церкви.
З Божої ласки ми сьогодні радіємо з того, що маємо можливість молитися в рідній Українській Церкві рідною мовою. Як довго ми йшли до цього… Але вибороли, віднайшли свій живий і правдивий шлях до Бога, а тому не маємо права його втратити. Прославляймо нашого Господа як вірні й свідомі діти рідної Церкви!", - йдеться у дописі.
