Визначній пам’ятці сакрального мистецтва Галичини – костелу Непорочного Зачаття Діви Марії в Городенці минуло 260 років

Авторами цієї фундаментальної праці є головний редактор літературно-краєзнавчого альманаху «Ямгорів» Володимир Никифорук, його колега Олександр Каглян та нині покійний Роман Смеречанський. Власне, сама презентація видання після молебня настоятеля храму о. Ігоря Ковбасюка вилилася в урочисте дійство обласного рівня, в якому взяли участь директор Науково-дослідного інституту нафтогазової енергетики і екології ІФНТУНГ академік Богдан Тершак, голови Коломийської та Городенківської міських рад територіальних громад Богдан Станіславський і Богдан Кобилянський. Духовні музичні твори подарували присутнім камерний оркестр викладачів Городенківської музичної школи та катехит храму Зореслава Григорів. Меценатів, жертводавців та авторів нагородили грамотами міської ради, а ті, хто долучився до фінансування виходу в світ книжки, отримали й свіжі її примірники. Учасники дійства відвідали численні келії монастиря, його підземелля, зокрема крипту під храмом. Як повідомив В. Никифорук, кошти від реалізації книжки, які почали збирати вже під час її представлення, підуть на реставрацію величної будівлі.

Власне, визначною прикметою сьогодення є пробудження інтересу громадськості до минулого міст, містечок і сіл українських земель. Результатом такої зацікавленості до маловідомих, а іноді й незнаних сторінок з історії населених пунктів стали десятки краєзнавчих досліджень, що дали змогу широкому загалові довідатися про місцеві старожитності, людей, які їх створювали, події, пов’язані з ними, про видатних особистостей, які перебували на цих теренах тощо. В багатьох таких роботах було вперше оприлюднено матеріали, які стали сенсаційними й дозволили по-новому глянути на архітектурні будівлі, фортифікаційні споруди, палацові комплекси, паркові споруди й т. ін.

Саме до такого типу краєзнавчих творів належить праця знаних в Україні та за її межами дослідників-краєзнавців, присвячена історії архітектурного шедевра стилю пізнього бароко – найвідомішого костелу на Покутті.

Зі сторінок цього історико-краєзнавчого нарису допитливий читач дізнається не лише про час спорудження костелу Непорочного Зачаття Діви Марії, а й про минуле Прикарпаття та Городенки у XVIII–XIX ст. Адже розповідається про храм на тлі тогочасних подій, з екскурсами в життєписи осіб, причетних до зведення християнської святині. Скажімо, чимало місця в ній приділено графові Миколі-Василю Потоцькому (1708–1782), фундаторові багатьох католицьких та православних храмів регіону. Автори правильно змальовують постать графа, акцентуючи на непростих його стосунках із державною владою, авантюрний характер, участь в антикоролівських коаліціях, жорстоке ставлення до дрібної шляхти й селянства. Як приклад, наводять відому «Баладу про Боднарівну», де «пан Каньовський», тобто граф Потоцький, вбив місцеву красуню. Разом з тим справедливо наголошують на будівничий діяльності графа, фінансування ним спорудження багатьох храмів, які й досі є окрасою західноукраїнських міст, а окремі вважають і шедеврами європейського та світового мистецтва.

Саме граф Потоцький у 1743 р. ініціював зведення костелу в Городенці, що була його «містом дідичним». Для спорудження храму меценат запросив зодчого Бернарда Меретина (?–1759). Останній відомий фахівцям і загалові як будівничий собору Святого Юра, ратуші та Успенського костелу у Львові, Покровської церкви у Бучачі, костелу у Годовиці тощо. Зводили Городенківський костел львівські цехові майстри-муляри протягом 17 років й освятили його 2 липня 1760 р.

За описами дослідників, новозбудований костел Непорочного Зачаття Діви Марії мав п’ять вівтарів, у головному з них було вмуровано мощі святого апостола Павла та святого Раймунда де Пеньяфорта. Внутрішнє оздоблення храму здійснили видатні тогочасні митці, серед яких особливе місце посідає постать Йогана Георгія-Пінзеля (1720–1761) – автора неперевершених скульптурних шедеврів. На думку науковців, у костелі було понад 30 дерев’яних скульптур славнозвісного митця, окремі з яких заввишки й понад два метри. З-поміж скульптур з надзвичайним пафосом та експресивністю зачудовують фігури святих Йосифа, Анни, Єлизавети та Якима.

Чимало місця у книжці відведено й двоповерховій будівлі монастиря ченців-місіонерів, який проіснував близько 20 років і безпосередньо примикав до костелу. На її сторінках надибуємо й чимало інших відомостей з історії функціонування костелу, його нищення та відродження в ХІХ та ХХ ст. Особливо тепло автори описують етапи відбудови святині за доби незалежної Української держави, ентузіазм та доброчинність жителів Городенки з відновлення архітектурного дива.

Тепер храм Непорочного Зачаття Діви Марії належить Українській греко-католицькій церкві, його й далі відновлюють і реставрують. Місцеві парафіяни докладають чимало зусиль для повернення йому колишньої величі, та головне, що Слово Боже знову звучить у ньому...

Нарис про городенківську святиню захоплює вже з перших слів. А численні світлини дають змогу мовби наочно побачити споруду та її оздоблення, уявити життя в Городенці в різні історичні епохи. Без сумніву, книжка стане цінним подарунком для пошановувачів українських старожитностей, а когось надихне й на поїздку до Городенки, щоб на власні очі побачити барокову святиню.

Сергій ПИВОВАРОВ

Заступник генерального директора з наукової роботи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, доктор історичних наук, професор